Що Тернопіль святкує після Різдва

Свято створює бажання продовжити його, не зупинити чи скасувати час, але перемінити його, зробити його часом, пронизаним тим досвідом вічності, який зазвичай дарує нам святкове літургійне святкування. Тому наступного дня після святкування народження Христового святкують день Тої, завдяки якій це свято взагалі стало можливим, день Собору Пресвятої Богородиці. Сполучаючи різдвяні гімни зі співами, що прославляють Мати Божу, Церква вказує на Марію як на приклад для себе і для нас. Свято Собору Пресвятої Богородиці, ймовірно, є в християнській традиції найбільш стародавнім святом на честь Діви Марії, початком Її церковного шанування. У нашій церкві інколи це свято поєднується із святкуванням пам’яті її Обручника св. Йосифа, що зовсім не відповідає духові візантійської традиції, оскільки пам’ять св. Йосифа святкують у неділю після Різдва Христового, разом із пам’яттю пророка Давида, та Якова, брата Господнього, пише RISU.

Третій день святкувань присвячений пам’яті святого первомученика Стефана недаремно, оскільки Воплочення Христа не є подією, яку ми радісно святкуємо у колі своїх родин відірвано від реального життя. Свято архидиякона Стефана повертає нас знову у світ, закликає до свідчення таїнства Воплочення Христового, свідчення вірного, дієвого і твердого, навіть якщо ми будемо поставлені перед вибором між вічним і дочасним життям.

Шість днів попразднества завершують різдвяний період. Протягом цих днів на богослужіннях Церква повторює гімни і співи, що прославляють втілення Христа, нагадуючи, що джерело і підставу нашого спасіння можна відшукати тільки в Тому, Хто, будучи передвічним Богом, ради нас прийшов у світ і народився як маленьке Немовля.

Недільний характер Різдвяних святкувань являє також Неділя по Різдві — літургійне святкування безпосередніх родичів Христа по плоті — Йосифа-Обручника, царя Давида та Якова, брата Господнього.