Сергій Токарєв розповів, як адаптувати освіту до ринку праці майбутнього

На Всесвітньому економічному форумі (WEF) було представлено звіт The Future of Jobs Report 2025, який аналізує майбутнє ринку праці. Хоча акцент в дослідженні зроблено на зміни у професіях, найбільше висновків з нього можна й варто зробити вищим навчальним закладам — говорить в колонці для 24 каналу Сергій Токарєв, інвестор, співзасновник і партнер Roosh.

ШІ та його вплив на майбутнє професій

“До 2030 року роботодавці очікують, що завдання будуть майже рівномірно розподілені між людьми, машинами та їхньою співпрацею”, — йдеться у звіті WEF. За словами інвестора, це говорить про те, що штучний інтелект (ШІ) не замінить людей, а стане інструментом для підвищення ефективності.

Однак деякі професії все ж зникнуть. За прогнозами, 92 млн робочих місць перестануть існувати, натомість з’являться 170 млн нових. У підсумку рівень зайнятості зросте на 7%.

Чому це важливо для освіти? “Бо нові робочі місця вимагатимуть іншого набору навичок”, — говорить Сергій Токарєв. 

Перекваліфікація як ключ до успіху

За даними WEF, 39% навичок, які сьогодні використовуються на ринку праці, застаріють за 5 років, а 59% працівників потребуватимуть перекваліфікації. Топ-навички майбутнього — аналітичне мислення, гнучкість, лідерство та технологічна грамотність.

Роботодавці шукають спеціалістів, які володіють не лише технічними навичками, а й вміють адаптуватися до швидких змін, зазначає Сергій Токарєв. Та додає: “Базове розуміння роботи комп’ютера, структури мов програмування, принципів роботи ШІ — буде обов’язковим незалежно від галузі, де ви працюєте”.

Це й стало причиною того, що прогнозовано найбільший попит буде на фахівців з аналізу великих даних, штучного інтелекту, машинного навчання, а також інженерів у фінтех-галузі.

Як Україні підготувати освітню систему до майбутнього?

Звіт WEF чітко вказує, як трансформується ринок праці. Проте Сергій Токарєв виділяє кілька напрямків, як має адаптуватися освіта, аби відповідати новим вимогам компаній до своїх працівників:

• Міждисциплінарний підхід. Освіта повинна включати інтегровані спеціальності, які поєднують технології з іншими галузями. Наприклад, MedTech, FinTech, HealthTech.

• Фокус на перекваліфікацію. Якщо людина у 40 років захоче змінити професію, вона не може дозволити собі навчатися 4 роки. Необхідні короткострокові адаптивні курси, які дадуть практичні навички без відриву від роботи.  Наприклад, так зробили в SET University, проте такий формат має стати нормою не тільки для приватних, а й державних вишів.

• Локалізація освіти. Виші повинні враховувати потреби регіонального бізнесу. Якщо в місті є фармацевтичне виробництво, логічно створювати програми, орієнтовані на MedTech. Це дозволить бізнесу отримувати підготовлених фахівців, а випускникам — роботу за професією.

• Практичний підхід у навчанні. Викладати сучасні дисципліни мають не теоретики, а практики, які розуміють реальні потреби ринку.

• Залучення жінок у STEM. Низька популярність технічних спеціальностей серед жінок — це проблема не тільки України, а й світу. У нас є громадські організації, що намагаються популяризувати цей напрям серед дівчат, наприклад, STEM is Fem, проте для цього напрямку потрібен системний підхід на державному рівні.

Трансформація освіти — це шанс для України не тільки адаптуватися до змін, а й стати глобальним хабом талантів. “Головне не боятися нових реалій ринку праці, а використовувати їх як можливість”, — резюмує Сергій Токарєв.