На Тернопільщині планують створити скансен черняхівського поховання

Про це повідомили цими днями на зустрічі, котра відбулась у музеї-бібліотеці «Літературне Тернопілля», що в обласному центрі.

Заступник Байковецького сільського голови Віктор Пулька розповів, що один із напрямків розвитку громади є розвиток туристичної галузі, тому ідея створення скансену, тобто музею просто неба, черняхівської культури викликала зацікавлення. Відтак громада почала шукати гранди та інші можливостей реалізації проєкту, адже він масштабний та дороговартісний — понад 40 мільйонів гривень. Зокрема, фахівці підготували проєкт «Створення музею-скансену черняхівської культури. Перші кроки» та подали його на конкурс міністерства культури України «Малі міста — великі враження». Першим етапом його реалізації стане проведення міжнародного форуму археологів 9-11 жовтня. 

Деталі історії розкопок озвучив археолог Богдан Строцень. До речі, він прийшов у археологію завдяки Ігореві Гереті та розкопкам могильника у Черенелові-Руському. Туди він потрапив із однокласниками, комусь це заняття швидко це набридло, а Богданові Строценю цікаве й до сьогодні.

За час дослідження було відкрито близько 7000 квадратних метрів поховань — це найбільший за кількістю розкопаних поховань могильник черняхівської культури України. Він був закладений у кінці першої чверті III століття, припинив існування на початку V століття. Тобто в ньому збережені всі періоди від заснування до закінчення цієї культури. Нині це найкраще досліджений могильник черняхівської культури, він один із основних пам’яток цієї культури для української археології. Власне, значення цього об’єкта важливе не тільки для нашої країни — Богдан Строцень відзначає, що ця пам’ятка відома в усій Європі. Серед особливостей могильника — два князівські поховання. З-поміж інших прикметних знахідок — численні речі місцевого виробництва та привезені, як ось легіонерські відзнаки чи прикраси із Середземномор’я. Дещо зі знайденого в могильнику Чернелова-Руського виставлено у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, а більша частина — близько двох тисяч одиниць — зберігається у фондах.

Богдан Строцень розповідає, що Ігор Герета ще з сімдесятх років минулого століття загорівся створенням скансену. Тому залишав неторкнутими поховання, котрі мали би бути частиною експозиції. Нині близько два десятки поховань, у тому числі князівські, залишились такими, якими їх знайшли археологи. Починаючи з 2003 року будівництво музею включали у програму зі збереження культурної спадщини, але тільки з 2014 року, за словами пана Богдана, влада звернула увагу на проєкт. У 2016 році було виділене землю та оформлено під скансен. Уже розроблено проєкт музею.  

Мета скансену — показати період, про який майже нема писемних джерел і можна дізнатись тільки за допомогою розкопок. На його базі планують створити археологічний центр із вивчення доісторичного минулого на наших теренах.

Анна Золотнюк.

Фото авторки.