Тернополянці Ірині Скоробогатій поталанило відвідати трикутник Далі в Іспанії

Журналістка, мандрівниця Ірина Скоробогата нещодавно подорожувала іспанськими просторами впродовж 10 днів. П’ять із них їй пощастило жити у Барселоні. Решту ж днів побувала у менших містечках: Фігейрасі, Кадакесі, Пуболі та півострові Кап де Креус. Ірина радо відгукнулася на пропозицію “Погляду” поділитися ексклюзивом про свою подорож. Зокрема, розповіла нам про враження від візиту у так званий трикутник Далі, про ТОП-10 маловідомих місць у Барселоні, які слід обов’язково побачити, і чим поласувати в Іспанії:

Основна мета цієї поїздки в Іспанію – занурення у творчість Сальвадора Далі – художника, скульптора, ювеліра, одного з найвидатніших сюрреалістів ХХ століття. Він творив епатажно, не оглядаючись на думку громадськості, був дуже суперечливою та загадковою особистістю.

І мені поталанило відвідати так званий трикутник Далі. А саме, вищезгадані містечка, кожне з яких тісно пов’язане з життям, творчістю митця. Також, якщо знайти їх на карті, взяти лінійку і з’єднати їх прямими лініями, то вгадайте, яка геометрична фігура вийде? (усміхається – ред.)

Отже, нижній кут трикутника – місто Фігерас (близько 2-ох годин від Барселони).

Тут Далі народився, а згодом, протягом 13 років працював над створенням свого театру-музею. Митець казав, що «це буде не звичайний, а театральний музей. Відвідувачі залишатимуть його з відчуттям, наче їм привидівся театральний сон». У якості акторів тут картини, арт-постановки, які щодня «виконують» свої неповторні ролі, викликаючи захоплення, подив, обурення та нікого не залишаючи байдужим!

Також тут можна побачити колекцію ювелірних виробів, виготовлену Сальвадором Далі. Він казав, що «без глядачів ювелірні вироби не можуть виконати своєї місії: милувати око, надихати, пробуджувати уяву, висловлювати переконання. І глядач стає останнім творцем, який вдихає у них життя».

Митець похований тут же, у центральній залі. І сотні ніг туристів щодня проходить по ньому, часто навіть не здогадуючись про це…

Фасад будівлі прикрашають яйця (кожен свій дім Далі сприймав як гніздо, а яке ж гніздо без яєць?) та хлібними трикутничками (кажуть, що булочки він теж любив). Зараз цей музей другий за рейтингом по відвідуваності в Іспанії.

Наступний кут сюрреалістичного трикутника – маленьке містечко Пуболь — де Далі викупив замок ХII ст. для своєї дружини-музи Гали Далі. І оголосив, що замок належить їй і навіть він може приїжджати лише після її письмової згоди. А ще художник розписав стелі замку, щоб кохана жінка піднімаючи погляд, щоразу могла знайти його у своєму небі.

Зараз тут експонуються фото знаменитої пари, раніше не опубліковані, предмети побуту, виготовлені за дизайном Далі, колекція суконь Гали від відомих кутюр’є.

Також у гаражі замку стоїть чорний кадилак  пана Сальвадора. У ньому він перевозив тіло дружини з Кадакесу, щоб, згідно з її волею, похоронити у Пуболі (транспортувати померлих на великі відстані у той час забороняв закон, тому Далі віз мертву Галу на задньому сидінні авто). Тут вона й похоронена, у своїй улюбленій яскраво-червоній сукні від Діор.

Третій пункт призначення – містечко Кадакес. Сальвадор Далі ще в молодості викупив невеличку рибацьку хатину, без будь-яких зручностей, і з часом, разом із Галою, розбудував її у розкішний незвичайний дім, який став відображенням його внутрішнього світу. Далі казав, що лише в Кадакесі він почуває себе вдома, а в інших місцях він проїздом.

Можливо, саме тут він написав свої найкращі картини. Якщо проаналізувати полотна митця, побачите, що на них часто присутній один і той же пейзаж. Навіть на сюрреалістичних роботах «Постійність пам’яті» або «Сон, викликаний польотом бджоли навколо граната, за секунду до пробудження»» – скелястий берег і голубе море.

Далі описував процес будівництва і доповнення інтер’єру, які тривали не один рік, як «наш дім зростав і розвивався, як рослина, що дає паростки. Кожен наступний поворот нашого життя відзначався появою нового паростка: нового приміщення».

 А ще, я відвідала мис Кап де Креус, що поруч із Кадакесом. Художник у своїх сюрреалістичних полотнах неодноразово зображав природні явища цього місця. У чудернацьких формах скель Далі знаходив незрозумілі, часто абсурдні образи для своїх творів. Слоїсті скелі, геологічні розколи, кратери, печери, гроти мису «позували» не лише Далі, а й Пікассо та Гауді.

«Це місце, де Піренеї спускаються до моря у грандіозному геологічному божевіллі, щоб померти у ньому», – писав Далі.

Тут також є маяк, за легендою, його спорудив сам Геркулес.

Місцеві вважають мис Креус магічним місцем сили. Інопланетному характеру ландшафту мис завдячує Трамонтану (лат. intra montes або trans montes — «той, що в горах» або «з-за гір», тобто вітер з Альп) – суворому північному вітру, пориви якого іноді досягають 150 км за год.

Далі буде.