У 230 членів садового товариства «Ювілейне» хочуть забрати землю, або Як тернопільська влада бавиться у феодала

У Тернополі після 52 років користування в людей хочуть забрати землю. Мова йде про садове товариством «Ювілейне», скандал навколо якого не вщухає вже багато років. На ласий шматок землі влада кинула оком давно, та саме за каденції Сергія Надала тернополяни мають усі шанси залишитися без землі, яку обробляли ще їхні батьки.

Земельні пристрасті по-тернопільськи

У 1967 році рішенням виконкому Тернопільської міської ради садівничому товариству було надано земельну ділянку площею 24,16 га для закладання колективного саду без зазначення терміну користування. Було складено акт про відведення землі в натурі з визначенням меж. Наявні рішення органу місцевої влади та акт про відведення землі підтверджують правомірність отримання у постійне землекористування на умовах законодавства Союзу РСР і Української РСР, що діяло на той час. Правомірність постійного користування земельними ділянками садівництвом за цільовим призначенням підтвердив Господарський суд Тернопільської області, Львівський апеляційний суд, Вищий господарський суд України та Верховний суд України. Зазначене також підтверджується довідкою управління земельних ресурсів у Тернополі про кількість та якісні характеристики земельної ділянки. У 2007-2008 роках, згідно з рішеннями сесії міськради, з користування садів товариства було вилучено 8,74 га на користь ТОВ «Ровекс» і виплачено компенсацію 120 членам садівництва, які провадили свою діяльність на одній із двох ділянок товариства.

На сьогоднішній день 230 членів садового товариства користуються 15,26 га землі, що підтверджується довідкою форми 6-ЗЕМ. Землекористувачі доглядають за ділянкою та сплачують земельний податок.

Садівники «Ювілейного» довгі роки добивалися приватизації своїх земельних ділянок і постійно натикалися на глуху стіну нерозуміння і небажання вирішити це питання чиновниками та навіть народними обранцями у владних інституціях. Скільки не говорили, а приватизації немає. Це один із показових прикладів безуспішності приватизації землі.

Громаду хочуть зіштовхнути лобами?

У жовтні 2018 року на сесії ТМР ухвалюють рішення про створення рекреаційної зони (парку) за адресою вул. Київська – Тарнавського площею до 10,5 га. А у квітні 2019-го – ще два рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою для земельної ділянки площею до 4 га під будівництво багатоквартирних житлових будинків із приміщеннями громадського призначення за адресою вул. Київська, та про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для земельної ділянки площею до 2 га за адресою вул. Київська КП фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» за рахунок земель, ненаданих у користування та непереданих у власність. Якщо говорити про рішення, що стосується відведення земельної ділянки КП «Тернопільбудінвестзамовник», то виникає цілком закономірне запитання до міської ради, чи законне воно. Адже згідно з Земельним кодексом України, передача земельних ділянок комунальної власності здійснюється шляхом продажу і винятку для комунальних підприємств не існує. Складається враження, що або юридичному відділу Земельний кодекс не указ, або компетентність керівника цього відділу під великим знаком питання.

Згідно з рішеннями ТМР стає зрозуміло, що розділяють земельну ділянку, на якій здійснює свою діяльність садове товариство. Між іншим, члени товариства зазначили, що ці проекти рішення було внесено з голосу наприкінці сесії. Це звична практика для міського голови всі проблемні питання вносити з голосу і залишати, так би мовити, «на закуску», коли сесійну залу вже покинули громадські активісти та журналісти.

Взагалі цим подіям передувала поява петиції від громади про бажання мешканців мікрорайону облаштувати на місці земельної ділянки парк. Тоді петицію підписали 303 особи. Однак, як це роблять у цивілізованих країнах, думку садівників ніхто не запитав. Не відбулося і громадських слухань із приводу такого важливого та, можна сказати, резонансного питання, адже це рішення стосується великої групи мешканців міста. Зі сторони видається, що громаду просто хочуть зіштовхнути лобами.

Міська рада людей не бачить та не чує

Наші журналісти відвідали збори учасників садового товариства, на якому вони обговорювали проблемне питання. Присутні обрали нового голову та склад правління. Зі слів членів товариства, вони готові відстоювати свою землю до кінця, адже кілька місяців тому відбулися фіктивні збори, про які учасників не попередили. Саме тоді обрали нового голову садового товариства, з яким погодився працювати міфічний інвестор, про якого люди навіть і не чули. На запитання наших журналістів, чи були спроби учасників садового товариства домовитись із міською владою і дійти до згоди зі спільним рішенням, яке б задовольнило обидві сторони, люди одноголосно відповідають, що ТМР людей не бачить та не чує. Навіть ці збори вдалося провести лише дивом, адже за кілька днів до їхнього проведення серед садівників почали ширитися чутки, що зборів не буде і непотрібно нікуди йти. Організатори зустрічі вбачають у таких діях маніпуляцію, адже якби не вдалося зібрати кворуму, то головою садового товариства залишилася б людина, про яку самі члени товариства нічого не знають. Однак людей зібралося багато і в залі вирували справжні пристрасті. Якщо молодь поводилася більш стримано, то старенькі пенсіонери не могли ніяк зрозуміти, чому в них забирають те, чим вони користувалися впродовж половини століття. Градус напруги зростав, були і крики, і сльози, й обурення.

«Покористувалися і досить»

– Міський очільник Сергій Надал, витираючи ноги об Конституцію України, ігноруючи Земельний кодекс та закони України, впроваджує в Тернополі феодальну практику, яку на Галичині скасували ще за часів Австрійської імперії у 1848 році. Передає в користування і продаж землі разом з людьми, вводить в оману депутатів міськради, заявляючи, що пройшли терміни на земельну ділянку, якою користуються 230 членів садового товариства з 1967 року. На сесії ТМР, що відбулася 5 квітня ц.р., він вніс із голосу два рішення про розроблення проекту землеустрою та відведення земельної ділянки площею 4 та 2 га для будівництва групи багатоквартирних житлових будинків, заявивши нам при цьому: «Покористувалися і досить». Тому просимо свідому громаду Тернополя допомогти людям відстояти свої права і гідність у боротьбі з чиновниками, які вирішили, що для них немає ні Конституції, ні законів України, а тільки непомірне жадібне бажання нажитися за рахунок громади. Тернополяни повинні донести Сергію Надалу, що Конституція і Закони України вищі за нього і діють у Тернополі! – прокоментував ситуацію член садового товариства Іван Сікора.

– Я приїхала на збори, тому що у листопаді минулого року відбулися попередні збори, на які мене не запросили, і там було обрано нове правління. Чиї інтереси вони захищають – не відомо, мають якісь свої домовленості. Так, у нас можуть забрати цю землю, але на це повинні бути об’єктивні підстави, виплачена компенсація, а не так, що хтось при владі просто собі вирішив це зробити. Я за освітою еколог і люблю, щоби все було чітко, ясно, порядно і правильно. Був час, коли нібито казали, що виділять нам землю на Львівських дачах, та там міліція з «крутими» зробила собі особняки. Я була сьогодні на зарядці в парку Шевченка і побачила, що там позрізали дерева, щоби збудувати розважальний центр. Якщо хочеш легені для міста, то не вирубуй на березі озера дерева. Бо виходить, там ти рубаєш, а тут нахабно забираєш. То який із тебе господар? Не можна людей позбавляти права, бо ти сидиш у кріслі. У нас є діти, внуки і є заради чого боротися, – емоційно мовила учасниця садового товариства Людмила Катрич.

– Нас цікавить доля наших садових дачних ділянок. Люди кажуть, що буде парк, більше ніякої інформації немає. Міська рада неодноразово обіцяла вирішити питання з нашим садовим товариством, але далі обіцянок справа не йшла. Взагалі можу вам сказати, що зараз стало небезпечно перебувати на наших дачах. Думкою громади пробують маніпулювати. Ми боремось уже 25 років, неодноразово подавали документи на приватизацію. У нас є гарантоване Конституцією право, чому ми сьогодні маємо віддавати цю землю? Ми платили податки. Нехай міська рада нам пояснить, що змінилося? – дивується член садового товариства Оксана Дольна.

– Очевидно, що колесо історії рухається по спіралі: у 1939 році в людей відбирали землю, худобу, реманент для колгоспів. Хто не віддавав добровільно, тих вважали куркулями і відсилали до Сибіру. Сумна паралель, але ми боїмося, що в цьому майбутньому парку висадять 15-20 туй, а решту землі загальною площею 16 гектарів продадуть забудовникам. Парки Тернополя знищують і забудовують, невже потрібно облаштувати новий, щоби його спіткала так ж доля? До речі, у цьому районі вже було закладено парк, висаджено дерева, облаштовано клумби, проте нині його територія забудовується приватними гаражами, – розповів член садового товариства Зеновій Гірняк.

– Нас зовсім не питали. Взяли сторонніх людей, назбирали 300 мертвих душ. Мер хоче землі вилучити для продажу будівельникам,  бо це все система. У них гроші і влада, навіть не питаючись думки у людей, які користувалися цими ділянками 52 роки. Я був на сесії ТМР, коли ухвалювали це рішення, і якщо мер такий демократ, то треба було досягти компромісу. Люди користувалися цією землею, наші предки розбудовували Тернопіль, створювали відповідну інфраструктуру, якою зараз користується усе місто, в тому числі і пан Надал. А в нього навіть думки не виникло запитати, що з цього приводу думаємо ми. Я вважаю, що це все корупційна схема для отримання гарного кешу! – заявив член садового товариства пан Ігор.

– Держава дала нам ту землю, а теперішня дуже демократична влада вирішила її забрати прикриваючись гаслами, що робить це для мешканців Тернополя. Петиції на сайті, фіктивні підставні особи – це все зроблено, щоби рейдерськи захопити землю, відібрати її в людей, які нею користуються 52 роки. Це все робиться незаконно, ігноруються члени садового товариства. Це ласий шматок для міської влади, так як гектар землі вартує більше мільйона доларів, і якщо продати під будівництво, то стає зрозуміло, за що бореться влада і депутати, які тиснуть кнопки, імітуючи, як сильно дбають за народ. У їхніх рішеннях звучить, що землі – без користувачів, хоча є судові рішення, де визнано, що ми законні землекористувачі, є статут зареєстрований. Ми є, а міська рада нас не бачить! – зазначив член садового товариства з 1967 року Володимир Підгірний.

Крапку в цій історії буде поставлено ще не скоро. Зрештою, зараз усе залежить не лише від бажання членів садівництва відстояти свої права на багатостраждальну землю, а й від вектора діяльності місцевої влади. У будь-якому випадку хочеться сподіватися, що обидві сторони досягнуть компромісу в ситуації, де заручником стала велика частина громади міста.

Іван Білий

Джерело: Тижневик “Номер один”