В Тернопільській дитячій художній школі працюють люди, які не є випадковими в житті цього закладу
У художній школі нашого міста завжди гамірно і цікаво, адже тут не тільки виховують майбутніх митців, а й організовують виставки, творчі покази робіт вихованців. Нещодавно у невимушеній атмосфері учні відсвяткували завершення навчального року, а випускники – прощання із улюбленими викладачами. Ще й досі стіни навчальних класів і актової зали прикрашають роботи вихованців закладу, адже традиційно наприкінці чергового навчального етапу тут відбуваються огляди творчості. Наступного року цей заклад святкуватиме 40-річний ювілей.
Від учня – до директора
“Наша школа розпочала діяльність 1 жовтня 1974 року. Тоді, окрім директора Григорія Кузьменка, працювало ще четверо викладачів – Тамара Удіна, Федір Шадрін, Ігор та Орися Зілінки. Можна сказати, що я тут з перших днів заснування, адже прийшов навчатися мистецтву у 1975 році. Колись виховували кадри за таким принципом: людина могла від сталевара дійти до міністра. З цього приводу завжди жартую, що пройшов шлях від учня до директора. Правда, після завершення навчання тут отримав освіту в Косівському технікумі художніх народних промислів, Прикарпатському університеті. Коли запропонували роботу викладача у рідній художній школі, то погодився, адже любив цей заклад і своїх викладачів”, – розповідає директор художньої школи Євген Чопик.
Любов до мистецтва і педагогіки допомогла пану Євгену стати завучем школи, а в 2000 році – директором. “Мені приємно, що в школі і досі працюють ще мої вчителі Ігор та Орися Зілінки. Кожен з нас любить свою роботу, учнів, радіємо успіхам своїх вихованців і підтримуємо їх у скрутний час. Хочу зауважити, що сюди приходять працювати люди, які не є випадковими в житті цього закладу. Можливо, саме тому наша школа поступово розросталася. У 2000 році в нас навчалося 135 учнів, а сьогодні – 302”, – додає директор.
Нові завдання
У закладі естетичного виховання працює три відділи: образотворчого мистецтва, художнього оздоблення і текстилю, комп’ютерної графіки. Діти навчаються у трьох корпусах. У центральному, який розташований на вул. Братів Бойчуків 3-А, є 20 аудиторій. Тут молодь нашого міста вивчає рисунок, живопис, композицію, скульптуру, історію мистецтв. Другий філіал художньої школи розташований на масиві “Дружба”, на вул. Виговського, 13 і третій – на Медовій, 6. “Приємно, коли знаходяться люди, які самі пропонують допомогу закладу. Наприклад, Вадим Перець посприяв нам у ремонті третього філіалу. У ньому займається лише одна група нульового класу. Щиро вірю в те, що це приміщення буде з року в рік наповнюватися новими учнями. Його ми отримали під час передачі малюнків наших вихованців дитячій лікарні. Олександр Смик запропонував міському голові зробити добрий жест назустріч закладу – розширити його новим приміщенням. Ми будемо докладати зусилля для того, аби з вересня там навчалися і діти інших класів. Будемо залучати на навчання ту молодь, яка проживає в центрі міста і поблизу нього”, – розповідає про плани директор.
Навчання у художній школі розпочинається із нульового класу, а це переважно діти віком від 9 років. Якщо ж бажаючі опанувати художні напрямки діяльності приходять вперше у 10 чи 11 років і вони показують під час вступного іспиту хороший результат, то мають можливість навчатися в 1 класі. “Приймаємо діток виключно на конкурсній основі. Справа в тому, що бажаючих є багато, але наші можливості обмежені щодо кількості учнів. Звичайно, варто, щоб якомога більше дітей займалося образотворчим мистецтвом, оскільки це сприяє розвитку”, – говорить Євген Чопик.
Успіх закладу – спільна робота
Свого часу заклад пройшов і нелегкі часи. “Звичайно, що за приміщенням потрібно доглядати, але не завжди на це є достатньо коштів. Трапилося так, що у 2000 році санепідемстація дозволила навчання лише у трьох класах з десяти. Щоб не дати закладу вмерти, ми разом із завучем Андрієм Шпаком самотужки робили ремонт. Кожного літа усі викладачі стають до роботи, щоб у належному стані підтримувати це приміщення. Ми всі розуміємо, що це потрібно для дітей. У закладі багато чого зроблено руками вчителів”, – констатує Євген Чопик.
Викладачі та учні художньої школи активно долучаються до всіх міських заходів. “Щороку ми долучаємося до розмальовування тролейбуса. Я неодноразово пропонував директору “Тернопільелектротрансу” розмалювати громадський транспорт фарбами, які не змиваються. До речі, таку ідею підтримав і міський голова. Та й дітям було б цікаво бачити свою роботу у місті. Один із тролейбусів із обрисами дитячих малюнків і досі курсує нашими вулицями. Коли його подали для розмальовування, ми подумали що він непомитий. Як з’ясувалося, на ньому дуже витерлася фарба. Ми розмалювали тролейбус гуашшю – і дитячі роботи можна впізнати і сьогодні.
Другий рік поспіль викладачі художньої школи беруть участь у всеукраїнському фестивалі “Парад вишиванок”. Так, минулого року розписували писанку за ескізом викладача школи Петра Рака, а цього року за ескізами директора школи розмалювали диво-птаха, який експонується біля Українського дому “Перемога”. Приємно, що учні та викладачі нашої школи завжди відгукуються на участь у таких заходах”, – підсумовує Євген Чопик.
Коментарі вимкнені.