Як проводять канікули тернопільські студенти з Африки

Прес-служба Тернопільського державного медичного університету імені І. Горбачевського започаткувала на офіційному сайті ряд цікавих публікацій про своїх іноземних студентів.

У попередніх публікаціях читачів знайомили із кількома головами асоціацій іноземних студентів. Наразі — очільниця об’єднання студентів Гани (держава в Західній Африці, відома раніше під назвою Золотий Берег, — за матеріалами Вікіпедії) Тернопільського державного медичного університету імені І. Горбачевського – Джуліет Кусі-Боатенг, яка зараз перебуває вдома на канікулах, але при цьому не втрачає жодної хвилини для самовдосконалення. Для 22-річної Джуліет взірцем у всьому є її батько, який постійно працює над собою.

«Незважаючи на те, що він досяг чималих успіхів, продовжує вдосконалюватися. Нещодавно завершив навчання з фінансів за магістерською програмою. Батько працює головним менеджером регіонального госпіталю Гани, але при цьому йому цікаво далі вчитися. Він вірить, що людину багатою робить самовдосконалення і праця над собою.

Ще під час попередніх канікул я полюбляла спостерігати за тим, як він у своїх окулярах постійно щось читав, аналізував наукові звіти, писав статті. Батько постійно мені говорить, що я повинна робити більше за нього і бути кращою, ніж він. Насправді він дуже багато працює. Тато є для мене прикладом майже у всьому, тому не дозволяю собі розслаблятися», – розповіла Джуліет.

Звичайно, не роботою єдиною наповнені канікули голови Асоціації студентів Гани. Спершу родина влаштовує для неї цікавий відпочинок, після якого дівчина багато часу проводить в госпіталі. Джуліет дуже хоче бути висококваліфікованим лікарем, тому використовує кожну можливість здобути практичні навички.

«Майже щодня під час канікул буваю в лікарні, беру участь в огляді хворих. Як правило, на відпочинок у мене є всього один-два тижні, а далі практика в госпіталі. Після робочого дня повертаюся додому, де спілкуюся зі своїми молодшими сестрами. Мама повертається пізно з роботи і постійно зайнята. У вільний час читаю книги. Та найбільше люблю спілкуватися зі своєю бабусею, яка постійно просить мене розповісти про Україну. Її цікавить усе – їжа, український народний одяг, міста. Під час навчального року акумулюю для неї найкращі враження, щоб потім ними поділитися. Завжди показую їй нові фотографії з України. Моя бабця – моя найкраща подруга», – додала студентка.

Щодо майбутньої спеціалізації, то Джуліет ще остаточно не визначилася, яким саме лікарем хоче бути. Їй подобаються педіатрія та кардіологія. Під час однієї з практик в клініці Гани вона була присутня на пологах і їй сподобалося приймати нове життя, тому уже починає більше цікавитися гінекологією.

Щодо своєї громадської посади, то дівчина зазначила, що, з одного боку, неважко бути головою асоціації, оскільки знає майже всіх студентів з Гани, а, з іншого боку, – це і не дуже легко. «Потрібно вміти організувати всіх, зібрати на зустрічі, до кожного знайти підхід. Мені дуже хочеться, щоб ми були однією родиною і один одного підтримували. На мою думку, головним завданням президента асоціації є згуртування своїх земляків, турбота про них. Загалом мені дуже подобається навчання в університеті. Тут відбувається багато цікавих заходів. Щось намагаємося самі організувати. З калейдоскопу навчального процесу, дозвілля, благодійних акцій і спілкування складається студентське життя», – підсумувала Джуліет.