Як суди можуть допомогти реформам в державі

Без кардинальної реформи судової системи, є неможливим проведення будь-яких реформ у державі. Лише за посередництвом судів, їх активної позиції можна сподіватись на успіх в цій нелегкій справі.
Роль судді, судів в цілому, є ключовою при вирішенні спірних питань, якими наповнене життя громадян, підприємств, органів влади. Рішення суду – закон для задіяних в процесі осіб та правовідносин, що виникли в процесі спору. Не зважаючи на те, що ми належимо до, так званої, континентальної, римської системи права, конкретне судове рішення, тим не менше, виконує і роль прецеденту. З таких рішень формується те, що ми звикли називати судовою практикою. А отже, місце і роль судового рішення, так само, як і особи, яка його постановила, важко переоцінити.
Перебуваючи на вістрі всієї ПРАВООХОРОННОЇ системи, судова система була піддана, чи не найглибшій деформації та загниванню.
Саме тому. Ми пропонуємо концептуальне бачення реформи судової системи.

 

Суди загальної юрисдикції.
  • Суди першої інстанції (місцеві суди) мають формуватись у відповідності до адміністративно-територіального поділу держави. Доцільно зберегти первинну ланку у вигляді районних та міськрайонних судів загальної юрисдикції. Разом з тим, чітко передбачивши у процесуальних законах (ЦПК, КПК, КАС) межу компетенції справ, що підлягають розгляду у судах першої інстанції. Судді цих судів розглядають справи та постановляють судові рішення одноосібно. Окружні адміністративні суди належать до судів першої інстанції.
  • Апеляційні суди формуються в межах адміністративно-територіальної одиниці (області). Апеляційний суд може виступати, як суд першої інстанції виключно у кримінальних справах. Компетенція розгляду справ, як суду першої інстанції, чітко визначається процесуальним законом (КПК). Кримінальні справи розглядаються з участю колегії присяжних у складі 12 осіб та професійного судді. Одночасно, формується адміністративно-територіальний Апеляційний судовий округ у який входять апеляційні суди територіально наближених областей (на зразок Апеляційних господарських судів). Апелянт вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого суду у будь-який (на власний розсуд) Апеляційний суд апеляційного судового округу. Апеляційну скаргу розглядає колегія суддів у складі трьох суддів. Це стосується розгляду всіх справ, включно з адміністративними. Такого роду екстериторіальність апеляційного суду додатково підсилить антикорупційну складову.
  • Роль касаційної інстанції відіграє Верховний Суд України. Вищі спеціалізовані суди мають бути переформатовані у Судові Колегії Верховного Суду України. Так само, як і вищий адміністративний суд. Касаційна інстанція розглядає скаргу виключно на предмет правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права. Включно з судовими рішеннями Апеляційного суду, як суду першої інстанції.
  • Доцільно відновити такий інститут, як Пленум Верховного Суду України, Постанови якого б узагальнювали судову практику та надавали роз’яснення щодо застосування тих, чи інших норм права. Як дискусійне, можна розглянути обов’язковість застосування судами при розгляді справ положень Постанов Пленуму.
Олег Мартинюк
ІГ «Єдина країна. Реформи»
ЕАГ «Фокус»

Comments are closed.