Тернопіль з незвичайних дахів (фото, відео)

Як часто тернополяни бачать своє місто з висоти дахів власних будинків? А з даху драматичного театру чи центрального універмагу? А чи багато людей знає, як це романтично – зустріти світанок на найвищій точці масиву «Східного»? Автори найкращого ролика про Тернопіль показали те, чого раніше мешканці Тернополя ще не бачили – вони відвідали сім дахів, з яких відзняли нові і незвичні для пересічного тернополянина ракурси та пейзажі міста.

Майже три місяці мали тернопільські умільці відеозйомок для створення найкращого промо-ролика нашого міста. Призовий фонд конкурсу «Файне місто Тернопіль» складав 8000 грн, участь взяло сім творчих робіт. В результаті, наприкінці вересня журі визначило переможцем відео, ідею якого вигадав представник Тернопільського регіонального центру з інвестицій та розвитку Андрій Кулян, а втілив у життя знаний тернопільський музикант гурту «Ті, що падають вгору», фотограф-любитель Василь Мізюк.

Переможці розповіли «Погляду» про «родзинку» свого спільного проекту: відео створене із фотографій, знятих на незвичайних дахах Тернополя. Автори відчули на собі, ще й показали усім, як воно – ходити по головах найповажніших міліціонерів області та зустріти «багдадський» схід сонця на «Східному».

Розпочали зі списку та офіційного листа

–       Одного разу навесні ми вирішили зняти відео про Тернопіль, – розповідає ідейний натхненник проекту Андрій Кулян. – Тоді ми ще навіть не здогадувалися, що у Тернополі буде такий конкурс промо-роликів. Просто захотілося зробити щось інше від тих відео, які уже знімали про файне місто. Не придумали нічого кращого, ніж використання в ролику фотографій, зроблених із дахів Тернополя.

Хлопці склали список усіх дахів, звідки, на їхню думку, мали би відкриватися цікаві, живописні чи незвичні пейзажі на місто. І вже за кілька днів Андрій повідомив Василю, коли, і на який дах вони ідуть знімати.

Задля вдалої реалізації задумки хлопці ще й попросили від міського голови лист-прохання до очільників установ, аби ті посприяли даній фотозйомці. І хоча даний документ міг вплинути лише на директорів комунальних установ міста, проте й на дахи, що підпорядковуються обласній адміністрації, хлопців без проблем пускали.

–       Головне – вміти говорити і домовлятися з людьми, – переконаний Андрій Кулян, якого сміливо можна назвати менеджером проекту.

В міліції лазили через вікно

Про дах Головного Управління МВС України в Тернопільській області, що на Валовій, нам розповів Василь Мізюк. Адже саме він знімав та монтував усі кадри для відео.

Василь зізнався, що зі зйомок на міліцейському управлінні йому не так сподобалися кадри, як сам процес – в даній установі усе відбувалося досить серйозно.

–          Міліціонер у піджаку провів нас до ліфта, аби ми виїхали на дах. Але Андрій сказав, що вже побував тут, усе перевірив і побачив, що на даху цікаві знимки не вийдуть. Тоді чоловік завів нас у кабінет, розстелив газету на кріслі, щоб ми могли стати, та дозволив перелізти через вікно. Ми почувалися, як злодії з фільму, – сміється Василь, – але не залазили в хату, а вилазили через вікно на сусідню добудову.

Звідти, за словами Василя, не зняли якихось грандіозних світлин. Але саме там вдалося красиво зняти вид на вечірню вулицю Валову та арку.

З «Роксолани» видно чи не весь Тернопіль

З даху будинку побуту «Роксолана» (колишня «Пемза» – прим. ред.) відкриваються чудові краєвиди.

–          Подивишся туди – там Тернопіль. А подивишся в інший бік – і там Тернопіль, – замріяно пригадує Василь. – Там було дуже цікаво. Вражала, знову ж таки, не так краса кадрів, як можливість побувати на такій висоті в центрі міста. Можливо, на фотографіях воно так і не передасться, але ці відчуття… Коли ти стоїш, а навколо Тернопіль, а збоку ще й якісь дроти, проводка…

На ЦУМі досі є непрацюючий годинник

–          На центральному універмазі ми зблизька роздивилися електронний годинник. Шкода, зараз він уже не працює. Ми побачили зблизька, що колись цифри там світилися за допомогою звичайних електричних лампочок, тільки червоного кольору, – пригадують тернополяни.

В драмтеатрі можна заблукати

Найцікавіше авторам найкращого промо-відео було у Тернопільському обласному академічному драматичному театрі. Окрім того, там з ними ще й пригода трапилася: їх закрили.

–          Раніше я знав драмтеатр лише з позиції глядача: заходиш – туди ліворуч, туди – праворуч, і все, – сміється Василь. – А виявляється, за лаштунками там такі «ходіки». Ми з Андрієм з першого поверху – на другий, з другого – на перший, якось ледь не заблукали…

Зйомки не без пригод

Оскільки і Андрій і Василь – працюючі, то в більшості випадків фотографували увечері, після роботи, при заході сонця. Пригадують, що найгарніше сонце заходить біля озера. Його вони знімали із будівлі обласної державної адміністрації, а також із тернопільського замку. Там Андрій навіть випав із вікна, приблизно з двометрової висоти.

–       Дивлюся – Андрій падає, тягне за собою якусь паяльну лампу (освітлювальну лампу UFO – прим.ред.). Я не знав, що рятувати в першу чергу – лампу чи Андрія, – розповів Василь.

А трапилася пригода лише тому, що Андрій, зачарувавшись виглядом із вікна, хотів зіскочити з підвіконня надвір, але забув, що знаходиться на висоті.

Єдиний схід сонця – на “Східному”

Але у відео присутні і кадри з надзвичайно романтичним світанком. Це єдиний схід сонця, який зняли хлопці. Фотографували із десятиповерхівки на бульварі Данила Галицького. Розповіли, що хоч це і вийшли найкращі кадри, але думають, що могло б вийти ще краще.

–          Ми аж згодом зрозуміли, що якби пішли на інший будинок на «Східному» масиві, то зняли б кращі кадри – церкву з іншого боку, – каже Андій Кулян.

Зустрілися вони о 3.45 ночі, приїхали, коли ще була ніч. Нлаштували камеру і чекали, коли зійде сонце.

–          Я взяв із собою термос з кавою і це вдався дуже романтичний ранок. Ми стояли, пили каву, відчували несміливе тепло перших променів сонця, бачили, як піднімається туман. Гарно було, – пригадує Василь.

Фотографував з дахів, боячись висоти

Як виявилося, Василь Мізюк боїться висоти. Усі знимки робив, зціпивши зуби. Каже, що коли фотографував, то робив це із захопленням, тому просто переключався і не думав, що він є дуже високо.

Від нагороди відмовилися

До слова, автори найкращого, на думку журі, відео – Андрій Кулян та Василь Мізюк, відмовилися від грошової винагороди та перемоги. Пояснили це тим, що організатори конкурсу, розкритикувавши усі роботи та не знайшовши такої, яку б воліли бачити, задумуючи цей конкурс, вирішили з кожного відео взяти певні частини і створити єдиний промо-ролик Тернополя. Андрій та Василь пояснюють, що їхній відео-проект є радше замальовкою, аніж промоуцією, тому автори не згідні віддавати його для порізки чи монтажу.

Ternopil 2013 from vasily.mizyuk on Vimeo.

Люба Вовк, новини Тернополя “Погляд”