конкурс

Затишними вуличками неперевершеного Львова я йду, зачудована теплою весняною нiччю… Терпкий запах незалежностi дурманить голову, переплiтаючись з свiжим ароматом квiтiв

Прийшовши додому, роздратована та мокра від нічного дощу, що безжально обілляв її із ніг до голови, дівчина замучено плюхнулась до

Пори року змінювалися з нестримною швидкістю, а в плеєрі незмінно грали старі-добрі «Океан Ельзи». Ось так, за змінами пісень настала

Коли навколо ні душі, ти по-справжньому щирий. Вітер легенько ворушив морськими хвилями. Молодий місяць, час від часу визираючи із-за хмар,

По довгих роках плавання океаном життя на обрії вперше замаячів острів. Він не був подібний на всі ті інші, які

“Коли навколо ні душі – стріляй” – казали вони мені в Бодегіті “Джульєтта – на небі, Незалежність в обіймах із нею.”

Коли на небі ні зорі В Гавані караван людей гуляє, Коли навколи ні душі В Бодегіті Джульєта очима стріляє. У всі пори року вона мов стіна, Холодна й гаряча мов