конкурс

Затишними вуличками неперевершеного Львова я йду, зачудована теплою весняною нiччю… Терпкий запах незалежностi дурманить голову, переплiтаючись з свiжим ароматом квiтiв

Прийшовши додому, роздратована та мокра від нічного дощу, що безжально обілляв її із ніг до голови, дівчина замучено плюхнулась до

Коли навколо ні душі, ти по-справжньому щирий. Вітер легенько ворушив морськими хвилями. Молодий місяць, час від часу визираючи із-за хмар,

Пори року змінювалися з нестримною швидкістю, а в плеєрі незмінно грали старі-добрі «Океан Ельзи». Ось так, за змінами пісень настала

По довгих роках плавання океаном життя на обрії вперше замаячів острів. Він не був подібний на всі ті інші, які

“Коли навколо ні душі – стріляй” – казали вони мені в Бодегіті “Джульєтта – на небі, Незалежність в обіймах із нею.”

Коли на небі ні зорі В Гавані караван людей гуляє, Коли навколи ні душі В Бодегіті Джульєта очима стріляє. У всі пори року вона мов стіна, Холодна й гаряча мов