Чому святі отці з Почаївської Лаври не постраждали за Христа, а підставили дітей?
Письменник та християнський оглядач Денис Таргонський опублікував пост у мережі Facebook в якому коментує події, що сталися в Почаївській Лаврі. Тема, яка викликала чимало запитань і обговорень, стосується агресивної реакції з боку частини духовенства на державну перевірку та перешкоджання законним діям посадовців. Автор акцентує увагу на важливій моральній та правовій проблемі — підставленні неповнолітніх семінаристів у конфлікт, який стався в результаті цих подій, та на запитаннях, які виникають у зв’язку з поведінкою керівництва Лаври. Ось погляд Таргонського на цю ситуацію.
“Навіщо підставляти дітей?
Останнім часом у інфопросторі точаться дискусії навколо подій у Почаївській Лаврі. І знову на сцену випливає розкручений російською пропагандою бренд — українська болгарка.
Вже сама поява цього легендарного інструменту на головних пропагандистських сайтах УПЦ та росії викликає певні запитання як до керівництва Лаври так і до представників державної влади. Спробую розібратися у цьому згідно загальнодоступних даних.
Кілька днів тому в Почаївську Лавру завітала делегація, у яку входили представники влади із рішенням Державного Суду на руках, яке давало їм повне право на перевірку умов оренди. В неї входили керівник Заповідника, на території котрого знаходиться Лавра, представники поліції та міської влади.
Але навіть без судового рішення представники держави мали усі юридичні права вимагати у орендарів, усю необхідну документацію. Адже УПЦ орендує Почаївську Лавру у держави.
Делегація прийшла у монастир зранку. До обіду якісь монахи надавали їм доступ до певних приміщень та документів. Але не до всіх. Це й стало причиною нашумілого інциденту.
Прийшовши вже після обіду до воріт Економії Лаври, державні посадовці виявили, що вони зачинені. Ніхто із відповідальних осіб монастиря не відгукнувся на прохання відчинити двері.
Поки вони топталися на місці, до воріт почали сходитися вже агресивно налаштовані семінаристи. Здебільшого то були першокурсники — по суті ще діти.
Семінарія знаходиться за межами Лаври. Ще можна було би зрозуміти їх появу, якби події відбувалися біля приміщення Семінарії. Як вони з’явилися аж біля воріт Економії невідомо.
Але, семінаристи люди підневільні. Якщо вони прийшли, значить хтось їх на це благословив і не просто благословив а із відповідним “напутнім словом”, яке їх вороже налаштувало до державної комісії.
Семінаристи усе роблять із послуху священноначалію. Інакше у духовних школах не буває. Я у семінарії вчився і чудово це знаю.
Поки сходилися семінаристи, хтось приніс ту злощасну болгарку і посадовці почали різати ворота, які вели у двір Економії монастиря. Ось тут і зчинився конфлікт із семінаристами, який супроводжувався рукоприкладством та нецензурною лайкою з боку семінаристів.
Усе це було зафіксовано на камеру. Тільки побіжно глянувши на те відео, добре видно, що тим дітям світить кримінал за перешкоджання правовим діям влади, плюс за рукоприкладство щодо державних посадовців.
І ось тут найцікавіше!
У Лаврі є так звані «козачки», тобто оплачувана охорона. А де вона була на момент цих подій? Адже охорона Лаври — то ж їх прямий обов’язок? Та й події відбувалися зовсім поряд від будки, яка стояла прямо перед входом в Економію, де й сиділа охорона.
А де була братія Лаври? Напевно молилися? Але то не був час богослужінь. Чому монахи не лягли кістьми перед «богоборцями», як вони називають українську владу? Чому святі отці не постраждали за Христа, а підставили дітей? Може тому, що то не їх діти, адже у більшості з них, здається, молдавські паспорти?
А де були православні пастирі? До них відносяться настоятель, економ, духовний собор Лаври, офіційні представники монастиря, які відповідають за зв’язки із громадськістю та владою? Чому вони не вийшли просто порозмовляти із такими ж самими офіційними представниками держави, на території якої знаходиться їхня святиня?
Якби вони дійсно любили свою святиню, то не підставляли би дітей під кримінал, а самі затуляли б їх своїми грудьми.
Та й чого зрештою їм боятися перевірки документів, якби там все було чисто? А якщо так боялися, значить не все у вас так чисто? І ви вирішили затулити свій бруд дітьми?
На завершення. Припустимо чисто теоретично, що представники влади таки зайшли у двір Економії. А що далі?
Далі їм потрібно було би виламувати двері у приміщення Економії, а далі ще й прориватися на другий поверх і вибивати ще одні двері кабінету економа… І це вже був би потрійний подарунок для російської пропаганди, на яку й працюють офіційні представники Лаври.
Та й які саме документи там можна було знайти на четвертий рік війни?
Керівництву УПЦ чим гірше тим краще, бо це компрометує українську державу. Бо вони не бояться так Бога, як ФСБ, а на Українську демократичну владу взагалі не зважають.
Вони хамлять тут, бо чудово знають, що усе це їм мине безкарно. І СБУ, як завжди нічого не зможе з ними вдіяти, бо вони вміло тиснуть на больові точки українського суспільства під час війни. Вони добре розуміють, що якби таке ставлення було у духовенства до представників російської влади, то їх би вже давно відправили у відповідні місця, а семінаристам дали би по 15 діб не дивлячись на те, що вони неповнолітні.
І це ж вже не перший випадок такої «підстави». Ситуація яка виникла навколо Почаївської Лаври не нова. УПЦ вже роками практикує чорний піар проти української влади. Коли це починалося з 2014 року, то багато про це писав. https://www.religion.in.ua/…/31379-pticha-v-obektive… …
Невже державні посадовці не розуміли цього, коли різали двері болгаркою? А де ж Закон і механізм його дії.
Як можна було допустити таку неповагу з боку напівграмотних попів до себе, як до офіційного представника держави?
Мова не йде про “силове захоплення храмів”, а про звичайну повагу до держави на території якої ти живеш і молишся. Невже не зрозуміло, що вся ця «гра в демократію» із хамами у рясах, які абсолютно не поважають ні Бога ні держаних інституцій, й призводить до того, що страждають довірливі діти.
Бо ж не молдавського намісника Лаври притягнуть до відповідальності за перешкоджання слідчим діям, а українських дітей.“
Вся ситуація, що сталася в Почаївській Лаврі, розкриває серйозні моральні та юридичні питання щодо поведінки керівництва УПЦ та підставлення неповнолітніх під кримінальні наслідки. Таргонський наголошує, що в такій складній ситуації, коли відбувається конфлікт між релігією та державними інституціями, духовенство повинно виступати як захисник своїх вірян, а не використовувати їх як інструмент у політичній боротьбі.
