«Це справді нормально?»: екс-тернополянин здивований, що у центрі міста не працюють кінотеатри

Тернополяни на стільки звикли їздити в кіно на околицю, витрачаючи на добирання подекуди понад годину, що вже навіть призабули, як це було – ходити на кіносеанси в комфортний зал із якісним обладнанням в самому центрі міста. Іноді потрібно свіжого незаскорузлого погляду, аби зрозуміти, в яку провінцію перетворюється Тернопіль.

Нещодавно в місто приїхав відомий не лише у нашому місті журналіст Ростислав Крамар, який на зламі тисячоліть був головним редактором найпопулярнішого на той час міського часопису «Тернопільська газета». Вже тривалий час він живе у польській столиці, де викладає у Варшавському університеті. Приїхавши у рідне місто, чоловік вирішив ближче познайомитися з українським кінематографом, про який вже навіть у Польщі добряче начувані. І був дещо шокований побаченим.

 

– Я приїхав на коротко в родинних справах, – розповідає Ростислав Крамар. – Їдучи в Україну, повідомив своїм рідним, що буду щодня ходити в кіно, щоб побачити всі нові українські фільми, які хвалить кінокритика. Як не як, їду в найбільш українське місто світу! Ну і… пройшовся місцями “бойової слави”. Але побачив, що в центрі на місці колишніх вогнищ кінокультури зяють вирви.

Ростислава здивувало, що сучасні українські фільми ні в «Перемозі», ні в Палаці кіно на вул. Франка не демонструють. А функціонування єдиного(!!!) постійнодіючого кінотеатру в обласному центрі зараз взагалі під питанням. 

– Іноді закордонні українці відвідують місця буремної юности і дивляться на них трішки інакше, ніж ті, хто тут постійно, – зауважує екс-мешканець Тернополя. – Хтось вважає, що ситуація з доступністю кіно в місті нормальна? 200 тис. мешканців і один кінотеатр на околиці? Я, по старій пам’яті, зайшов у “Перемогу”, в “Франка”, там поговорив з касиром. І не повірив ані очам, ані вухам. Таке враження що Ренесанс українського кіно обходить місто стороною. Кіно – це демократичне мистецтво, воно мусить бути доступним для мас. Якщо один діючий кінотеатр на околиці міста для 200 тис мешканців це нормально, то що ж… Такий вибір містян, такі на сьогодні їхні культурні запити, тож мабуть варто це прийняти… Може, колись ці запити будуть інакшими і кінотеатри “воскреснуть” у центрі Тернополя.

На своїй сторінці в Фейсбуці Ростислав Крамар висловив здивування ситуацією. В коментарях його запевнили, що «Подоляни» – це не такі вже й «кулічки». Врешті чоловік пішов з родичем на кіносеанс в «Сінема сіті» і на власному досвіді переконався, що виїхати ввечері від «Подолян» – проблема. Ростислава здивувала чимала кількість людей, яка мерзнули на зупинці. А така картина для вечорів у даному місці – звична. Мерія звітує про відкриття нових маршрутів, при цьому замовчуючи, що маршрутки в Тернополі їздять будь-як, а зникнення автобусів з маршрутів у вечірній час вже стало у місті правилом.

Однак це не заважає відповідальним за численні провали чиновникам мерії отримувати зарплати на рівні, яким не завжди можуть похвалитися топ-менеджери у Європі. Нагадаємо, заступники міського голови у грудні обійшлися міському бюджету орієнтовно у 2,5 тисячі доларів кожен. А секретар ради  взагалі отримав понад 100 тисяч гривень.

За такі кошти хочеться побачити результати. Зокрема, хоча б один комфортний кінотеатр в центрі міста, в  якому б регулярно демонстрували сучасні фільми.

Тим часом «Сінема сіті» пробує в суді відстояти своє право на продовження оренди в «Подолянах» після закінчення 10-річного терміну угоди. В кіномережі запевняють, що готові навіть на підвищення орендної плати.

У свою чергу керівництво розважального комплексу відмову продовжувати оренду для «Сінема сіті» мотивує тим, що кінотеатр тривалий час не проводив модернізацію, чим викликав у відвідувачів нарікання на поламані крісла, неякісні 3-D окуляри, надто малий гардероб. Однак про свої подальші плани в «Подолянах» не повідомляють. Відтак тернополянам варто підготуватися до найгіршого варіанту.

Якщо керівництво розважального центру доб’ється свого і таки спекається «Сінема сіті», на те, щоб облаштувати взамін новий кінотеатр, треба буде затратити чимало часу. І весь цей період обласний центр(!!!) Тернопіль буде без повноцінного кінотеатру!

Метафорою до ситуації в місті може слугувати один з останніх дуже якісних українських фільмів «Мої думки тихі» – заворожуюча стрічка, яка стартує як насичена безглуздими ситуаціями комедія, а завершується глибокою драмою. Залишається сподіватися, що такі стрічки тернополяни зможуть дивитися в оригіналі у кінозалах рідного Тернополя, а не як піратську копію сумнівною якості вдома на моніторі чи аж у кінотеатрах сусіднього Львова, як це вже дехто практикує…

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *