У Тернопільській міськраді – нові обличчя! Чи надовго?

Територіальна виборча комісія ухвалила рішення ввести в міськраду трьох нових депутатів. Замість екс-«свободівців» Івана Сороколіта, Ігоря Турського та Романа Навроцького, на думку виборчкому, крісла в раді мають зайняти наступні у списку «тягнибоківці»  – Ігор Костюк, Андрій Стукало та Василь Фостик.

Крім цього, ТВК несподівано для всіх скасувала ініціативу щодо відкликання трьох опальних депутатів-«тимошенківців» – Андрія Артимовича, Наталії Шоломейчук та Петра Поврозника.

Ставка «на мера» таки зіграла

Нагадаємо, що одразу дві партії (ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина») запустили ще минулого року процедуру щодо відкликання трьох своїх депутатів. Обидві політсили мотивували таке рішення порушенням партійної дисципліни.

Щоправда, екс-«свободівців» усували через «непокору» меру Сергію Надалу, «тимошенківців» же, навпаки, – за лояльність до міського очільника. У підсумку ставка «на мера» виявилась виграшною. Екс-«свободівців» хоч і з порушеннями, та все ж відкликали. Натомість ініціативу щодо позбавлення мандата «тимошенківців» члени ТВК скасували. Відповідно у фракції «Батьківщини» в міськраді змін не буде, принаймні найближчим часом. А от у лавах «свободівців» у раді з’являться нові обличчя. На місце трьох опозиціонерів зайдуть наступні у списку «свободівці» – Ігор Костюк, Василь Фостик та Андрій Стукало. Принаймні, так постановила ТВК.

Щоправда, і тут не виключені ротації. Приміром, Ігоря Костюка в Тернополі пов’язують із сумнівною компанією «Хелікс». Ще в грудні 2016 року інтернет-видання “Діло” опублікувало власне розслідування “Жертва чи шахрай? Історія “Хеліксу” про дотичність до афери Ігоря Костюка. Видання тоді зацікавилось бурхливим обговоренням його участі у фінансовій піраміді та відстежило поширення новин на його сторінках у соціальних мережах. Зокрема, переглянувши особисту сторінку у Вконтакті, журналісти відстежили, що Ігор Костюк брав активну участь у діяльності “Хеліксу”, запрошував вступати у їхні “лави”. Та й зі спільних фотографій Костюка з основними персонажами “хеліксовської” афери ніяк не складається враження, що він став їхньою жертвою, – швидше він таки був однією з проміжних ланок “піраміди”. До слова, у поліцію продовжують нести заяви щодо шахрайських дій представників горезвісної компанії “Хелікс”. У цій справі досі тривають суди. Хтозна, можливо, нам ще доведеться стати свідками пікетів ТМР за участі обманутих вкладників.

Щодо новоспеченого депутата Андрія Стукала, то тут справжня іронія долі. Адже він був офіційним помічником депутата Романа Навроцького, якого відкликали з ради. Таким чином Стукало фактично зайняв у мерії місце свого покровителя.

Цікава ситуація і з третім депутатом – Василем Фостиком. Кажуть, що чоловік зараз живе у США і повертатися у найближчі кілька років не планує. Навіть заради картки депутата. Тому, вочевидь, на його місце слід чекати наступного у списку «свободівця» Мар’яна Козбура. Згідно з даними ЦВК, юнак служив в окремій зведеній штурмовій роті “Карпатська “Січ”. За нашою ж інформацією, Козбур – вірна людина нардепа-«свободівця» Михайла Головка.

Леонід Бицюра піде в нардепи?

До речі, на засіданні ТВК відбувся ще один епічний момент: першим у списку, щоби сісти в одне зі звільнених крісел, мав стати гуманітарний заступник Надала – Леонід Бицюра. Однак він відмовився від депутатського мандата.

– Буду відвертим — рішення було непростим, – сказав чиновник. – У партії я вже 13 років. Уперше був обраний депутатом міської ради 12 років тому, тривалий час був депутатом обласної ради. В обох радах очолював комісії з питань законності, тому добре знаю та чітко розумію повноваження і функції депутата й заступника міського голови. Звісно, я міг би скористатися колізією у законодавстві, котра дозволяє заступнику міського голови, якщо він не є членом виконавчого комітету, бути також і депутатом місцевої ради. Однак переконаний, що суміщати депутатство і посаду — не дуже правильно та чесно. Треба або йти в депутатський корпус і займатися виключно політичною діяльністю, або ж відмовлятися від мандата. Тому вирішив залишитися заступником міського голови, бо вважаю, що на даний час більше користі принесу своєму місту саме на цій посаді.

Хоча таке рішення Бицюри – це швидше добре продуманий прагматизм, аніж благородство. Адже у політичних кулуарах давно точаться розмови, що віце-мер був би ідеальним кандидатом від “Свободи” по Тернополю на парламентських виборах 2019 року. Останнім часом посадовець різко збільшив свою присутність на публічних заходах. У Бицюри з’явилася своя «родзинка» – він тепер пропагує і допомагає просуванню українського кіноматографа, а Тернопіль ледь не став меккою кіномитців різного штибу. За цих обставин посада віце-мера – ідеальний майданчик для розкрутки. А поступившись мандатом Андрію Стукалу, посадовець здобув ще й додатковий бал серед рядових побратимів.

Крім того, будучи депутатом від «Свободи», Леоніду Бицюрі довелось би «прогинатися» під «дудку» Сергія Надала, а відповідно «бруднити руки» не завжди «чистими» голосуваннями. За таких «розкладів» краще взяти мандат нардепа, аніж ставати слухняною «кнопкою» для Сергія Віталійовича.

І насамкінець. Екс-«свободівці» Сороколіт, Турський та Навроцький уже подали позови до суду щодо скасування ініціативи відкликання. Також вони планують скасувати рішення ТВК, яким виборчком ввів у раду нових депутатів. Судячи з кількості порушень, яку зібрали екс-«свободівці», не виключено, що Костюку, Фостику та Стукалу сидітиметься в сесійній залі недовго.

Хоча зважаючи, що питання відкликання Сороколіта, Турського та Навроцького – це давно справа принципу Сергія Надала, то навряд чи мер складе зброю на фініші. Тим паче, що ресурсу та аргументів у мера вистачає для того, щоби ледь не кожен суд України перед ним не встояв…

Та направду хвилює інше. Без трьох екс-«свободівців» Тернопільська міська рада має всі шанси знову стати «ручною». Адже опозиції як такої тут немає. Навіть, здавалось би, правдолюбиві фракції навчилися домовлятись та йти на компроміс. Якщо місце опозиції й далі залишатиметься вакантним, то страшно навіть уявити, яким ми побачимо Тернопіль перед черговими виборами…

Джерело: Тижневик “Номер один”