Як зганьбився один з найдемократичніших факультетів тернопільського університету (відео)
На крайній сесії міської ради розглядалося питання щодо заборони торф’яних котелень у Тернополі. Депутати не розглянули проект рішення, пропонований громадою на основі волевиявлення громадських слухань. Бо більшість із них підтримали проект міського голови, який фактично узаконює роботу котелень на торфі. Народні обранці не підтримали правки, на яких наполягали представники ініціативної групи із підготовки та проведення громадських слухань щодо заборони котелень на альтернативних видах палива (торфу).
Громаду обурили результати голосування. Зокрема, позиція голови фракції БПП Володимира Міська який перед сесією, в інтерв’ю газеті “Номер один” дав коментар про те, що фракція підтримує волю громади, висловлену на громадських слуханнях, та голосуватиме в інтересах виборців. Проте на сесії не підтримав зміни, пропоновані до рішення міського голови.
Аби отримати пояснення, представниця ініціативної групи громадських слухань, Юлія Мамчак спробувала потрапити на прийом до депутата Міська.
– Я навіть попередньо записалася у помічника депутата, – каже пані Юлія. – Проте у домовлений день пан Володимир на прийом громадян не з’явився.
Іншого методу вплинути на депутата, громадські активісти не знайшли. Тому вирішили піти на його робоче місце декана історичного факультету, у педагогічний університет, щоб проінформувати виборців-студентів про дії та рішення їхнього депутата.
– Зранку там традиційно проводиться засідання ректорату. Після його завершення ми й планували побачити Володимира Володимировича. Проте, біля входу до університету нас зупинила охорона, у незвичній для закладу кількості п’ять осіб, – каже автомайданівець Павло Іванечко. – Також збіглися студенти, керівник студентського уряду. Вони звинувачували нас у зриві навчального процесу, забороняли зайти у приміщення. Але ж ми не проривалися на пари, не скандалили.
Активісти кажуть, що не помітили ніякого оголошення про пропускний режим у виші. Тому планували пред’явити охоронцям паспорти, аби ті записали їх у журнал відвідувань. Потім планували дочекатися завершення робочої наради та зустрітися із деканом Міськом.
– Студенти не дозволяли нам переступити поріг закладу, переконували нас, що декан ось-ось вийде на вулицю, – пояснює Юлія Мамчак. – Ми слухняно чекали його, тим часом пояснюючи студентам свою громадянську позицію, показували їм інформаційні листівки про шкідливість торфу та поіменне голосування депутатів. Керівник студуряду попросив нас не займатися політикою, а шукати депутата Міська у міській раді. Мовляв, як декан він чудова людина і робить для університету чимало. А що ж до його загальноміських рішень та голосувань, то ці питання молодь не вивчає. І ми можемо зібрати собі команду однодумців та інформувати про це десь у іншому місці, наприклад на театральному майдані.
Цікаво, що “живою стіною” між університетом та представниками ініціативної групи стали, окрім пересічних студентів, ще й ті, кого нещодавно можна було помітити під стінами міської ради на акції щодо заборони торф’яних котелень. Очевидно, зараз ці студенти “заробляють бали”, відчуваючи залежність від викладачів та оцінок.
Коли ж стало зрозуміло, що декан не вийде, активісти відправилися до корпусу історичного факультету. Саме там знаходиться приймальня Міська. Проте зайти туди, щоб принаймні з’ясувати у секретаря, чи є Володимир Володимирович чи нема, активісти не змогли.
– Ніяких охоронців на вході не було. Нам банально заблокували вхід студенти, – розповідає Павло Іванечко. – Коли до нас підійшов один із професорів вишу, то був здивований. Він казав, що це один із найдемократичніших факультетів університету. І не розумів, хто дав такий наказ молодим людям блокувати вхід.
Згодом вийшла секретар та пояснила, що Місько Володимир до суботи перебував у навчальній відпустці. А сьогодні, з понеділка, він продовжив відпустку ще на два тижні. Запросила двох осіб до приймальні, щоб переконалися, що кабінет декана зачинений.
– Я подзвонив до Володимира Міська. Кажу, що ми не можемо потрапити на факультет, студенти блокують вхід. На це отримав відповідь, що й правильно роблять, – розповідає Павло Іванечко. – Я пояснив пану Володимиру, що ми хочемо лише поспілкуватися. Отримав обіцянку про те, що поспілкуємося – він передзвонить мені. Чекатиму.
Активісти сподіваються, що депутати почують громаду та все ж розглянуть та підтримають проект рішення, напрацьований згідно голосування громадських слухань. Звісно, після того, як проект, згідно закону, таки оприлюднять на сайті міської ради. Чого досі так і не сталося, незважаючи на обіцянки відповідального, секретаря міськради Віктора Шумади.
Любов Вовк
Коментарі вимкнені.