“90% бронежилетів у добровольців неякісні” – звернення до волонтерів

Що у першу чергу повинен запитати командир бойового підрозділу у добровольця, який щойно після вишклолу на полігоні прибув на передову?
Правильно. Чи є в того каска і бронежилет.
У більшості випадків у добровольця каска і бронежилет вже є.
Де він то взяв – хрєн його знає. Цьоця з Канади прислала, волонтери підігнали, друзі купили чи сам нишпорив по інтернету і надибав.
Виявляється, нині всі розумні. І в Тернополі, і в Луцьку, і в Харкові. І, хоча переважна більшість ніколи не була на полі бою, але всі тямлять, який в хлопа має бути бронежилет.
Тут вступає в дію друге правило командира бойового підрозділу: негайно відстріляти всю цю херню. У 90% випадків результат такий, як на цих фото.
Ну, гаразд, доброволець. З точки зору пересічного обивателя, він і так людина ненормальна. Замість того, щоб пересидіти лихі часи в якомусь задроченому пивбарі, в Чернівцях, Кіровограді, а ще краще в Амстердамі, вдаючи перед воєнкомом полуумного у випадку мобілізаії, той сам, з власної волі, попереся на війну. Але ж, волонтери, на відміну від добровольців, ви – люди розумні, працюєте системно, як ви можете купувати, не протестувавши, ось таку хуйню? Якби мова йшла про чоботи чи консерви, можна було би й змовчати, не звернути увагу. Але мова йде про бронежилети, інакше кажучи, про життя бійців. Будь ласка, давайте кожен буде робити те, в чому він має тяму. Дуже вас прошу.
І ще, виробник цих, з дозволу сказати, бронежилетів, не посоромився наклеїти на свою продукцію бірки з електронною адресою та номером телефону. Сподіваюсь, ви йому зателефонуєте і скажете все, що ви з цього приводу думаєте.

Заступник командира добровольчого батальйону “ОУН” Борис Гуменюк