Балкони у Бережанах початку ХХ ст. чітко слідували віденським стандартам

Кінець ХІХ століття позначився інтенсивною розбудовою та розквітом Бережан. Нові кам’яниці обплітали сталевими орнаментами балконних ґраток і консолей. Різноманітність балконів заманює уважного глядача оригінальністю, химерністю та хистом майстрів.

Доглянутий балкон – не лише окраса фасаду, а й затишний простір власників, ознака статусу в місті та водночас цілісний естетичний компонент.

Найдавніші із них виконані в стилі класицизму: прямокутні, іноді оперті на колони. Композиції перил вирізнялись геометричною простотою вертикальних прутів, декорованих кованими колами, квітами або листям. Опорою слугують щедро прикрашені різьбами кам’яні кронштейни.

Стиль історизму подарував бережанським балконам ряд свіжих рішень – зокрема, використання залізних балок для підтримки конструкцій. Також розширився спектр матеріалів: гіпс, чавун у руках майстрів перетворювались на справжні шедеври. Звісно ж, орнаменти стають складнішими, більш деталізованими, популярними залишаються флористичні мотиви.

Сецесійні балкони у Бережанах початку ХХ ст. чітко слідували віденським стандартам. Тут помітні стриманість та увага до деталей, що композиційно доповнювали фасади плавністю і легкістю ліній та орнаментів.

На зміну сецесії прийшов практичний стиль – модернізм. Витримана простота, відсутність декору та чіткий горизонтальний поділ на балконах міжвоєнного періоду завершують розмаїття стилів у середмісті.

Балкони нашого міста – яскраве свідчення майстерності ковалів минулого. Старі літери й цифри монограм, мов печатки часу, що застигли у своїй величі. Лікарі, юристи чи підприємці – люди з різними долями і думками зустрічали тут ранки й вечори, спостерігали за друзями чи незнайомцями, що шпацерували вулицями Бережан.

Балкони – німі свідки попередніх століть. Вони перебувають у різному стані збереження чи занедбаності, та продовжують нести в собі щось загадкове й прекрасне.

Михайло Музичка

Коментарі вимкнені.