Підкажіть, котра година?

Краєзнавчий музей знову відкрив гостинно двері свого виставкового залу для бережанців та гостей міста, адже «Годинниковій вежі -200 років». На виставці представлено годинники з приватної колекції Мар’яна Безкоровайного та Ігоря Крука, а також годинники з фондів музею.

Відкрила виставку директор музею Надія Голод, яка здійснила історичний екскурс у створення годинникових механізмів.

А ось багато цікавого про годинникову вежу нашої Бережанської ратуші розповіла Наталя Бойко. Захоплюючу розповідь про роботу самого годинника повів Хоронитель часу Бережан Богдан Харів. Учасники відкриття виставки мали чудову нагоду почути бій годинника, якому 250 років.

Належне місце на виставці займають як раритетні, так і сучасні годинники.

Цікаво, що механічний годинник із годинниковою і хвилинною стрілками винайдено лише у 17 столітті, окрім години він показував дату, день тижня, фази місяця та навіть гороскоп. Перший механічний годинник було створено у 14 столітті. В ньому не було ані стрілок, ані циферблата, щогодини в ньому дзвонив дзвін. Величезні годинники почали встановлювати на майданах великих міст Європи.

Перший годинник з маятником винайшов у 17 ст. голландський механік Хрістіан Гюйгенс. Це був найточніший годинник серед усіх інших годинників.

У 1675 році Томас Томпіон сконструював ще точніший годинник. Маятник він замінив пружиною

Джон Харрісон створив особливо точний годинник — хронометр, призначений для відліку часу у тривалих морських плаваннях. У 1772 р. він одержав премію у 20 тис. фунтів за винахід хронометра.

У 19 ст. з’явився перший електричний годинник, а в 1918 році електрогодинник вже міг працювати на струмі з мережі.

Винахід хронографа відносять до 1720 року, коли англійський годинникар на прізвище Грехем (Graham) створив перші годинники, що дозволили виміряти відрізок з точністю 1/16 секунди. В 1831 році винайдено спліт-хронограф – годинник  із секундоміром, що має функцію проміжного фінішу. А перший хронограф, принципи роботи якого залишилися незмінними до наших днів (включення, зупинка й повернення до нуля), був розроблений Адольфом Ніколем  у 1862 році. Із цього періоду до середини нашого століття було зроблено близько 400 винаходів, що стосуються вдосконалення роботи механізму хронографа.

Поява водонепроникних годинників у 1930 році посприяло появі водонепроникних хронографів у 1933. Те ж саме відбулося й з появою антимагнітних годинників. Хоча були і винятки. В 30-40-х роках широкий розвиток одержали годинники з автопідзаводом. Але сполучення автопідзавода із хронометром й тим більше серійне виробництво автоматичних хронографів було неможливим через існуючі тоді технічні проблеми. Наприклад, Lemania – один з найбільших виробників годинникових механізмів, розробила автоматичний хронограф уже в 1947 році, але серійне виробництво його так і не починалося. У результаті протягом наступних 20 років, до 1965 року, істотних змін у виробництві автоматичних хронографів не відбулося

В 1965 році була створена Асоціація з компаній Buren-Hamilton, Breitling, Dubois-Depraz й Heuer-Leonidas для вирішення проблеми сполучення механізму хронографа з механізмом годинників з автопідзаводом. У результаті 3 березня 1969 року був презентований перший автоматичний хронограф Chronomatic . Він працював із частотою 19 800 напівколивань у годину. Chronomatic випускався з 1969 до 1972 року. Потім був винайдений Caliber 12 із частотою 21 600 напівколивань у годину.

“Роллс-Ройсом” серед хронографів вважається сплит-хронограф – годинник, що має дві секундні стрілки, що дозволяє засікти час проміжного фінішу. Ця складна функція дозволяє фіксувати тривалість кожної із двох подій, що мають одночасний початок, але закінчуються в різний час. Звичайно такий хронограф має третю кнопку, яка і здійснює спліт-функцію. При натисканні цієї кнопки одна зі стрілок (спліт) зупиняється, у той час як інша продовжує відлік часу. Це дозволяє засікти потрібний час, не зупиняючи секундомір. Після повторного натискання цієї ж кнопки секундна стрілка, що зупинилася, приєднується до тієї що рухається. Якщо необхідно зафіксувати як проміжний, так й остаточний час, необхідно натиснути іншу кнопку, розташовану під заводною головкою.

Давайте розглянемо основні принципи роботи кварцових і механічних годинників, порівняємо їх характеристики, переваги. Так з чого ж складаються нинішні годинники? Механізм складається з чотирьох таких частин: головний елемент – двигун, що здатний забезпечити енергією і приводить в дію інші компоненти механізму; регулятор, що виробляє коливання певної частоти і таким чином задається точність ходу годинника; лічильник, що обробляє коливання регулятора; індикатор, що відображає час. Отже, механічний швейцарський годинник – це такий годинник, в якому час вимірюється за механічними коливаннями маятника або системи баланс-спіраль. Джерелом його енергії завжди є пружина або гирі. У кварцових годинниках еталоном часу є електромагнітні коливання, що виробляються генератором, що діє на основі кварцового резонатора. Зазвичай, джерелом енергії в них є батарейка. Механічні годинники поділяються за видом регулятора коливальної системи та за типом приводу, а кварцові за типом індикації та джерела енергії. Принцип роботи механічних годинників такий же, як і гирьових маятникових: тобто пружина, що змушує здійснювати обертання зубчасті колеса і стрілки, і є той самий елемент, що регулює швидкість їх обертання. У наручних годинниках у ролі джерела енергії використовують скручену пружину, – вона і крутить колеса та стрілки годинника. На зовнішній циліндричній поверхні барабана є зуби, – вони є одним із зубчатих коліс механізму годинника. Барабан знаходиться на валу, відносно якого може вільно обертатися. Внутрішній кінець пружини зачеплений за гачок на валу, а зовнішній – тим чи іншим способом –  закріплений на внутрішній стінці барабана.

Український Державний Музей Етнографії та Художнього Промислу має найбільшу в Україні та одну з найбагатших у Європі колекцію годинників . У ній представлено понад 120 годинників. Найстаріший експонат — сонячний годинник 1584 року. Власним сонячним годинником на стіні костелу Бернардинів може гордитись і наше місто. У сучасних годинниках, що відлічують час із надзвичайною точністю, використовують кристали кварцу. Такий принцип ґрунтується на природній вібрації (100 000 коливань за секунду) у кристалах кварцу, а джерелом живлення є батарейка.

Зараз годинники нагадують крихітний комп’ютер. Вони мають будильник і секундомір, а час показують на електронному дисплеї. Сучасні годинники показують не лише час, а мають безліч можливостей. Мають вишуканий дизайн та відповідають певному стилю. Годинники — аксесуар, що може розглядатись як предмет розкоші чи відображення статусу особи, яка його носить.

Алла СОКОЛОВСЬКА