“Людина приїжджає на інвалідному візку, а виходить власними ногами” – про лікарню на Тернопіллі

Цей мальовничий куточок розмістився на півдні Поділля, у Придністров’ї, на обох берегах річки Серету. Навколо здіймаються, ніби підпирають небо, кручі. Прозоре та чисте повітря наповнюють запахи хвойних дібров, густо порослих на схилах гір. На одній з них, горі Пісочній, над селом возвеличується хрест, він і благословляє людей на доброту й привітність.

Тут є декілька освячених джерел з фігурами, а вода у криницях прохолодна, аж духмяна. А чого вартує давній парк, закладений ще в позаминулому  столітті князями Сапєгами!  Тут і сьогодні ростуть декілька тюльпанових дерев, унікальних для нашого краю.

Звісно, мова про Більче-Золоте на Борщівщині, де розташована обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації на 200 ліжок. Тут оздоровлюють хворих не лише з області, а з усієї України. І навіть з-за кордону – Молдови, Росії, Прибалтики.

У Більче-Золотому лікують захворювання опорно-рухового апарату, загальної терапії, неврологічні та серцеві недуги… Повертають здоров’я пацієнтам за допомогою хвойно-соляних, радонових, сірководневих, бішофітних, торфо-грязевих ванн.  Практикують підводні витяжки, масаж з мануальною терапією, гідромасаж. Є тут  «солона печера», віброкрісла і віброліжка, сауна, фітобар, водні вправи у басейні…

Надзвичайно позитивні  результати дають заняття у спортзалі. Енергійні молоді інструктори уміло планують та проводять фізкультурно-лікувальні вправи з різними навантаженнями для кожного хворого.

Доводилося на власні очі бачити, як людина приїжджає до лікарні на інвалідному візку, а за 2-3 тижні виходить власними ногами – результати лікувальної реабілітації вражаючі!

Дбають у лікарні і про дозвілля паціентів. Щонеділі тут проводять екскурсії в околиці Більче-Золотого, у відомі печери “Вертеба”, “Кришталева”, “Оптимістична”, у село Монастирок, де є печерний храм 9 століття.

Тож повертаються пацієнти з Більче-Золотого не лише оздоровлені тілом, а й душею. Везуть додому в серці теплі спогади про лікарів, медсестричок, санітарочок, які дарують іншим радість життя. А ще згадують куточок Тернопілля, де все особливе: люди, вода джерельна, повітря й навіть камінь…

Віктор АВЕРКІЄВ, Наш День