Чоботарство – одна з найстаріших професій у Бережанах

Чоботарство – одна з найстаріших професій у нашому місті. Мода й моделі взуття мінялись під віяннями заходу, це добре бачимо на фото міських чиновників й генералів 1928 року.

Догляд за взуттям і його ремонт завжди «створювали» робочі місця. На першому поверсі будівлі міського Магістрату знаходилась майстерня й взуттєва крамниця Станіслава Зюлковського. Підприємець гарантував якісний і швидкий ремонт шкіряних та гумових виробів, а також пропонував широкий асортимент актуального за стилем взуття для усієї родини. Розташування крамнички-майстерні більш ніж чудове – доглянута урядова вулиця Gaertlera, якою часто проходили містяни. Сусідом по бізнесу Зюлковського був Станіслав Бальцеровіч, що займався продажем мішаних товарів, своєрідна універсальна крамничка того часу.

Симпатично виглядає вивіска й вітрина майстерні, бачимо обабіч імені майстра невеликі мальовані мешти. Добра традиція стриманих вивісок у минулому додавала шарму нашому містечку, у такий спосіб, навіть без письмових пояснень, позначали своє місце роботи ремісники XVII-XVIII століть.

Увесь перший поверх був обшитий дерев’яним декором з різьбленими стовбцями, які тримали масивний карниз із вивісками, а нижня частина вітрини – прикрашена тафлями із різьбленими гірляндами. Масивні засклення й прикриті захисними ролетами з металу вхідні двері – це дуже поширена практика для багатьох львівських крамничок й адмінбудівель, що дісталася й до Бережан. Поруч із дерев’яними елементами, по кутах першого поверху, бачимо чудово збережений французький руст (імітацію під кладку кам’яними блоками) – своєрідна архітектурна традиція тих часів.

Ідея Музичка М.
Ред. Хоптяк І.