Кременецька міська рада хоче ліквідувати місцеву гімназію задля приміщення і ласого шматка землі

Кременецькі “слуги народу” на чолі з міським головою Олексієм Ковальчуком, вочевидь, забули, що виборці доручили їм вирішувати справи міста, а не “дерибанити” те, що не встигли “папєрєднікі”. Під прикриттям нібито економії бюджетних коштів вони взялися за ліквідацію навчально-виховного комплексу “Гімназія-ЗОШ І ст.”. Насправді ж, як стверджують кременецькі активісти, керівництво міста поклало око на приміщення навчального закладу та ласий шмат землі. Не врахувавши думки громади, міська рада на нещодавній сесії проголосувала за реорганізацію двох навчальних закладів НВК  “Гімназія- ЗОШ І ст.” та  НВК “Кременецька ЗОШ №5-ДНЗ” із переселенням гімназії. Цим рішенням депутати наплювали на закон, а також зневажили  гімназистів, котрі прийшли під стіни міської ради відстояти своє право на здобуття освіти у рідному закладі з 20-річною історією.

У рішення сесії тричі незаконно вносили зміни

У Кременці діють шість шкіл, дві з них — нового типу: згадана гімназія та ЗОШ №2 із поглибленим вивченням англійської мови. Приміщення, яке займає гімназія, було побудоване у 80-их роках під дитячий садок, та оскільки поруч є ще один, значно більший, дитсадок, то воно тривалий час було порожнє, а згодом його передали гімназії. За роки існування гімназії керівництво закладу та батьки учнів суттєво поліпшили стан будівлі, вклавши чималі кошти. Після того дане приміщення та 65 соток землі у спальному масиві міста  почали “муляти” очі владним мужам, адже там можна звести багатоповерхівку або котеджі.

— Над гімназією висить загроза закриття через чиїсь корисливі інтереси. Педагогічний колектив та гімназисти увесь час, ніби на пороховій бочці. На захист гімназії свого часу виступав нині покійний Віталій Ващенко. Я добре знаю  перипетії довкола закладу, бо там навчалися троє моїх дітей, — каже депутат Кременецької міської ради, активіст ГО “Народна рада Кременеччини” Олександр Гринюк. — Нинішній мер не хоче або не вміє заробляти гроші для утримання освітніх закладів, йому простіше закрити один із них і ще й на тому “нагріти руки”. Торік навесні відбулися громадські слухання щодо реорганізації  гімназії, кременчани не підтримали дану ініціативу. Проте на сесії міської ради 23 грудня минулого року разом із десятком інших проектів було прийнято “Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Кременець на 2017 рік та основні напрямки розвитку на 2018-2019 роки”, в якій ішлося і про реорганізацію освітніх закладів.  “Ручні” депутати міського голови, навіть не читавши програми, проголосували за неї. Напередодні сесії я хотів узяти проекти рішень, однак мені не надали через… великий обсяг матеріалів. Відомо, що після сесії у рішення тричі незаконно вносили зміни, з приводу цього я звернувся із заявою до поліції, порушено кримінальне провадження. У програмі йшлося про переведення  ЗОШ №2 у приміщення  ЗОШ №3  та об’єднання гімназії із  ЗОШ №4. Згодом на розгляд комісій винесли іншу пропозицію: перенести гімназію в ЗОШ №4,  а ЗОШ №2 — в приміщення гімназії, продемонструвавши цим відсутність потреби відновлення у приміщенні гімназії дитсадка. Саме цей варіант розглядала постійна комісія перед винесенням на сесію 17 лютого. Але у день засідання серед проектів рішень, які я отримав як депутат, виявив ще один варіант реорганізації навчальних закладів міста. Власне, за нього й проголосували промерські “ручні” депутати. Утім, ніхто не повідомив, як має відбуватися реорганізація, адже коштів на облаштування дитячого садка у приміщенні гімназії немає, а отже, мерія радше за все просто звільнить для себе приміщення і “заморозить”. Аргументи на кшталт, що дитячі садки переповнені, не витримують жодної критики, адже вони активно приймають дітей із довколишніх сіл. Свого часу приміщення одного дитсадка взагалі продали під готель, отож, усе це — надумана проблема.

Жодної економії у «перетасуванні» шкіл немає

“Вам несоромно закривати гімназію?” — запитали гімназисти міського голову Кременця під час “доленосної” сесії. “Несоромно!” — відповів він.

— Колективи кременецьких шкіл проти такої реорганізації. Міська рада не пояснила, яким чином планує здійснювати об’єднання шкіл. Абсолютно не було проаналізовано, чи захочуть діти переходити в ту чи іншу школу, не обговорено питання подальшого працевлаштування педагогів. Керівництво міста вважає, що це — ніби вазон пересадити або перемістити шахову фігуру, — обурюється директор гімназії Ольга Січковська. — Наш колектив вирішив звертатися до суду з цього приводу. Вважаємо, що жодної економії у “перетасуванні” шкіл немає. Міська рада просто “воює” заради земельної ділянки, що є у власності гімназії. На догоду мерії відділ освіти заявляє, що наш заклад не має перспектив розвитку, але у Концепції розвитку освіти в Україні чітко сказано, що об’єднання “початкова школа-гімназія” — одна із складових ланки навчання нової української школи. Тож навіщо нас розформовувати? Якщо в інших школах міста наповнюваність учнів складає не більше 55%, то у нас — 90% (нині в гімназії навчаються 227 учнів). Протягом 19-ти років існування нашого навчального закладу гімназисти щороку займають призові місця на районних та обласних олімпіадах, усі (!) наші випускники вступають до вищих навчальних закладів. Торік із 13 випускників восьмеро пройшли на державну форму навчання, за рейтингом вони — у першій десятці серед вступників вузів. Наші випускники  навчалися і навчаються у престижних вузах не тільки України, а й за кордоном. Кілька випускників гімназії нині працюють у поважних відомствах в Німеччині, Ізраїлі, Канаді, Польщі, Ємені.

До речі, з проханням зберегти гімназію до Кременецької міської ради зверталася спільнота польського міста-побратима, зі школою якого маємо угоду про співпрацю, проте міський голова навіть не довів це до відома депутатів. Наш заклад також має добре налагоджену співпрацю з волонтерами “Корпусу Миру”, щорічно проводимо англомовні табори для дітей. Переконані, що реорганізація гімназії  таким хитким способом  — прямий доказ корисливих амбіцій  представників місцевої влади та бажання “зломити”  навчальний заклад, який ніколи ні перед ким не прогинається. Але ми не здамося, будемо відстоювати право наших дітей на здобуття освіти в обраному ними  навчальному закладі.

Джерело: НОВА Тернопільська газета