Свою зарплату підволочиські медики змушені випрошувати або вибивати

Повідомлення у соцмережах та новинній програмі TV-4 про двомісячну заборгованість із заробітної плати працівникам Підволочиської центральної районної лікарні мало ефект – за червень медики виплати отримали. Правда, для цього колективу довелося ще йти з вимогами до Підволочиської райдержадміністрації і районної ради… На кінець серпня знову є двомісячна заборгованість з виплат, медики не отримують відпускних і оздоровчих. Що робити – не знають: не ходити ж щоразу під стіни РДА.

– «Традиція» невиплат заробленого тягнеться ще з минулого року, – каже старша медсестра педіатричного відділення Тетяна Журавель. – Зарплати у середнього медичного персоналу невисокі – в межах «мінімалки», багато доїжджають на роботу із сіл, тому такі великі затримки з виплатами ставлять нас у безвихідне становище.
Того дня, 25 серпня у п’ятницю, не вдалося зв’язатися з представниками місцевої влади – були 4-денні святкові вихідні. А в районній лікарні тривав звичайний робочий день, адже хворих треба лікувати, болячки не знають вихідних. Завідуючий травматологічним відділенням Степан Цупа, який виконує обов’язки головного лікаря, приймав хворих з травмами, накладав гіпси та шини, робив перев’язки. Швидка саме привезла з Магдалівки чоловіка з переломами, терміново займались його госпіталізацією.
– Таке враження, що влада в Україні кинула медицину напризволяще, – стверджує в. о. головного лікаря Підволочиської ЦРЛ Степан Цупа. – Нема жодного забезпечення медикаментами, а тепер ще й накопичуються борги із зарплати медпрацівникам. На цьому фоні пресловута медична реформа виглядає знищенням того, що є.
Становище Підволочиської центральної райлікарні особливе тим, що район розділений на чотири об’єднані громади – Підволочиську і Скалатську міські ОТГ, Новосільську і Скориківську сільські. Кошти медичної субвенції, призначені для медичних закладів другого рівня, надходять з Києва у громади, а далі вже воля голів громад – передати чи не передати центральній районній лікарні.
– Зі Скалатської міської ОТГ, – каже Степан Цупа, – центральна районна лікарня грошей не отримує, а це 16 населених пунктів, звідки хворі традиційно звертаються за медичною допомогою у Підволочиську ЦРЛ.
За даними бухгалтерії лікарні, потреба в коштах для виплати заробітної плати майже 340 працівникам закладу в місяць – у середньому 1 млн 300 тис. грн. Кошторису, затвердженого для лікарні районною радою на 2017 рік у сумі 15 млн 869 тис. гривень, замало навіть на зарплату, не кажучи про інші обов’язкові видатки – енергоносії і т. ін. І якщо, для прикладу, Підволочиська об’єднана територіальна громада в цьому році передала райлікарні 10 млн 280 тис. медичної субвенції, Скориківська – 2 млн 143 тис. грн, Новосільська – 1 млн 611 тисяч гривень, то Скалатська ні торік, ні в цьому році практично не надала районній лікарні фінансових ресурсів. Голова Підволочиської райдержадміністрації Борис Онищук називає таку позицію Скалатської селищної ради неправильною, адже не менше 60% державної медичної субвенції громади мають передавати медичним закладам другого рівня. Впливу на рішення ОТГ, втім, каже, що не має.
З державними підходами до фінансування життєво важливого у нас очевидний перекіс: річний кошторис районної лікарні дорівнює сумі річних зарплат усього кількох високопосадовців державних підприємств («Укрзалізниці», «Укрпошти», НКРЕП), яким на цей рік встановлено оклади 350–450 тисяч гривень щомісячно. Чи не знущання, зокрема, з медицини і медиків з їхніми 3200, яких не виплачують вчасно?

Ганна МАКУХ, Газета “Сільський господар плюс”