Принадливий Тернопіль. Вулички, на яких зберігся дух часу

На зустрічі з читачами у книгарні «Є» тернопільський краєзнавець, директор художнього музею Ігор Дуда розповів про свою книжку «Тернопіль. 1540—1944. Історико-краєзнавча хроніка. Частина І» та анонсував вихід другої частини видання. Після заходу запитала його про улюблені вулички Тернополя. Ось, що він розповів.

— Люблю вулички, на яких зберігся дух часу. Перша з них —Валова. Тут витає дух старого міста, бо, якщо не рахувати будинку міліції, котрий споруджений на місці краєзнавчого музею, та не дуже доречної будівлі на розі Валової та Сагайдачного, де був будинок, зруйнований в часи війні, решта споруд тут старі, збудовані за Австрії та Польщі.

Друга улюблена вулиця — відтинок Руської від універмагу до залізничного мосту, колишня — Яна Тарновського. Варто сказати, шо нинішня Руська (в радянські часи — вулиця Леніна) за Польщі складалася з трьох частин. Вулиці Львівської, котра починалася від Надставної церкви і закінчувалася біля медінституту, колись Старого Ринку. Звідти і до теперішнього універмагу, а колись до костелу — була власне вулиця Руська. А звідти до залізничного мосту — Яна Тарнавського. Коли в кінці дев’яностих почали перейменовувати вулиці, запропонував повернути вулицю Яна Тарновського. На це почув, що ні, поляків вшановувати не будемо. Але вважаю, що історичну справедливість варто було б відновити й віддати належне заcновникові міста.

Третя — вулиця Івана Франка. Там теж збереглася архітектура часів Австрії та Польщі. В тому числі будинок легендарного «Сокола», на жаль, ганебно перебудований.

Анна Золотнюк.