«Тіло чорне, опухше. Якщо посунути – розлетиться»: історію зникнення, пошуків та смерті 57-річного Ярослава Буяка

Два місяці рідні та друзі шукали 57-річного тернопільського журналіста Ярослава Буяка. Знайшли його після того, як до пошуків долучилися колеги зниклого. Виявилося, що тіло журналіста два місяці просто лежало у тернопільському морзі.

Журналіст ZAXID.NET Зоряна Яремишин з’ясовувала обставини смерті і факту зникнення тіла Ярослава Буяка.

Зникнення

Від початку серпня брат та батько шукали 57-річного журналіста, учасника бойових дій Ярослава Буяка, який кілька тижнів не виходив на зв’язок.

Брат зниклого журналіста Андрій Буяк розповідає, що наприкінці липня Ярослав планував лягти у лікарню. Кілька тижнів від нього не було звісток і рідні забили на сполох. «Ми обдзвонили всі лікарні і морги. У тому числі телефонували і в цей морг при психо-наркологічному диспансері [де журналіста у підсумку й знайшли]. Там нам дали чітку відповідь, що людини Буяк Ярослав Євгенович або невідомого мужчини років 55-65 і певної статури не має», – розповідає Андрій Буяк.

Після невдалих спроб знайти Ярослава Буяка самотужки родичі вирішили звернутися в поліцію. Після цього журналіста оголосили у всеукраїнський розшук і почали шукати серед невпізнаних пацієнтів у лікарнях та трупів у моргах.

У тернопільській поліції розповідають, що ще раз перевірили, чи немає Ярослава Буйка серед так званих невідомих у лікарнях та моргах. І кажуть, що всюди їх запевняли, що нікого схожого на зниклого журналіста не поступало. «Була заведена оперативно-розшукова справа. Поліцейські обдзвонювали морг, лікувальні заклади і з’ясовували, є в них така особа чи ні. Отримали інформацію про рух коштів на його пенсійній карточці», – ​розповів начальник Нацполіції Тернопільщини Олександр Богомол.

Втім, все це не давало результатів. Знайшли Ярослава Буяка лише після того, як за його пошуки взялися колеги.

«Ярослава не було цілий серпень. Ми, його колеги, не дуже переживали, бо Ярослав міг поїхати на екскурсії, було таке – в санаторій на два тижні їздив, казав про це лише близьким, їздив часто до друзів по службі на Схід. Ми раніше раз в місяць зідзвонювалися, цікавилися життям один одного, але не більше. І ось вже, практично, минув цілий місяць, я подзвонив на його телефон, він не відповів. Я запитався у колег – таке саме. Не бачили його, брат теж почав переживати. Він взяв ключі від квартири Ярослава і побачив, що речі Ярослава на місці. Тоді одразу пішов в поліцію і написав заяву», – пригадує колега Ярослава Володимир Андріїшин.

Він додає, що через три тижні після написання заяви вони з братом зниклого знову поцікавилися у поліції, чи шукають Ярослава. «Я спілкувався з слідчим, мені розказували, що вони дзвонили, щось там робили, але це все було у формальній формі. І ось тоді я вирішив підключити своїх колег, журналістів, щоб і вони допомогли знайти Ярослава», – додає Володимир Андріїшин.

Знайдення

Ярослава Буяка знайшли на наступний день після розголосу у ЗМІ. Виявилося, весь час впродовж пошуків журналіст був мертвим і від кінця липня його тіло просто лежало у морзі.

Брат Ярослава Андрій Буяк розповідає, що вони з батьком не очікували побачити його в такому невпізнаваному стані. «Тіло чорне, все зовсім чорне – опухше, осунуте. Ми хотіли зробити панахиду. Та батько сказав, що якщо його посунути раз, і потім другий раз занести, то тіло просто розлетиться», – розповідає брат покійного Андрій Буяк.

Працівник моргу попередив родичів, що тіло Ярослава Буяка практично не можливо впізнати через гниття плоті

Чоловік додає, що холодильні камери в морзі не працювали, а працівник закладу лише при родичах включив холодильник із покійником. «Тіло перебувало в приміщенні лише з назвою «холодильник». Працівник моргу в нашій присутності почав включати великий перемикач. А потім каже: «У нас рубильник вибиває і тому тут така температура – тепло. А перед тим, як ми зайшли до моргу, то працівник сказав, що там в тілі нема що упізнавати. У такому стані лежав наш Славко», – додає Андрій Буяк.

Керівник Тернопільської психоневрологічної лікарні Михайло Вовчук заявив, що Ярослав Буяк помер після того, як просто впав уночі. «Йому надавалася допомога, все було нормально. Близько 03:00 він встав, щоб сходити в туалет, і раптово впав у коридорі. На місце викликали реанімаційну бригаду у складі чергового лікаря. На той час ні пульс не промацувався, нічого не було», – розповів в.о. ​Михайло Вовчук.

Медики запевняють, що до моргу померлого привезли з усіма супровідними документами – на тілі була бірка із прізвищем, а в особистих речах – військовий квиток та телефон. Михайло Вовчук додає, що медики мають відповідну процедуру поводженням з тілом, якого не забирають родичі. Зокрема на сьомий день медики в лікарні, де померла людина, зобов’язані повідомити міську раду про такого покійника.

Однак, як заявив Михайло Вовчук, працівники моргу не повідомили лікарню, в якій помер чоловік, що родичі не забрали його тіло.

Припускають, що плутанина вийшла через те, що Ярослав Буяк не вказав родичів, коли лягав у лікарню на лікування. Відтак працівники моргу завезли тіло чоловіка до холодильника, а довідка про смерть так і залишилась в установі.

Міський морг в Тернополі в жахливому стані, а працівники по два місяці не отримують зарплатні

Зараз у кожній структурі, яка б мала відповідати за повідомлення про смерть журналіста, за зберігання тіла та за його розшук проводять свої розслідування і з’ясовують, за яких обставин тіло виявилось загубленим.

Поховати журналіста рідні зможуть не швидше середини наступного тижня. Адже вони запросили ще одну експертизу причин смерті. Родичі покійного кажуть, що ніколи б не подумали, що така доля спіткає відомого в Тернополі редактора та військового.

У морзі залишається щонайменше ще одне тіло в такому ж жахливому стані, яке пролежало довший час

Андрій Буяк повідомив ZAXID.NET, що родичі подаватимуть позов до суду на працівників лікарні, де лікувався журналіст, та моргу, де два місяці тримали тіло. Він додає, що навіть зараз, після того, як тіло брата знайшли, у тій самій медустанові відбуваються незрозумілі події.

«Віддали мені два телефони після довгих розмов. Але в одному телефоні відсутня карточка пам’яті, на якій Ярослав зберігав фото, відео. А інший телефон – пам’ять почищена під нуль, нічого не має, ні фото, ні відео, ні записів розмов. А найприкріше, що я хотів забрати посвідчення «учасника бойових дій», але мені в лікарні сказали, що його забрали поліцейські. А в поліції мене завірили, що таких документів не забирали зовсім», – розповів Андрій Буяк.

Родичі чоловіка додають, що добиватимуться справедливості. Адже в тому ж морзі, де загубилося тіло Ярослава, залишилося ще багато таких покійників.

Джерело: Захід.нет.