Вербівка і Калинівка: про соборність двох далеких сіл

День Соборності — привід не лише згадати події сторічної давності, але й подивитися на сьогодення. Тому ми вибрали два села на карті України, які знаходяться у двох віддалених один від одного куточках — Галичині та Слобожанщині.

Центром життя Калинівки на Тернопільщині є церква. Священик отець Михайло проводить тут службу кілька разів на тиждень. Каже, що в неділю та на свята приходить чоловік 60-70 — заледве вміщаються в церкві. Це переважно старші люди. Молодь переїжджає до міст або їде за кордон. Наприклад, Богдан вже 8 років живе в Києві. Їздив на заробітки за кордон, але повернувся до України.

Через від’їзд молоді у сільській школі навчається лише четверо дітей.

За тисячу кілометрів на схід у Харківській області живе село Вербівка. Молода сільська голова Олена Скриннік розповідає, що все необхідне для життя в селі є — дитячий садок, школа, амбулаторія. Тим не менше життя у Вербівці — «як на пороховій бочці», каже Олена. Поруч із селом розташовуються військові склади боєприпасів. У 2017 році через вибухи жителів евакуювали. Тим не менше, селяни хочуть розвивати село. Наприклад, пані Марина хоче створити музей імені свого чоловіка — поета Анатолія Перерви, який народився та жив у Вербівці. Є таке затерте до дір прислів’я — без верби і калини нема України. Отак і Вербівка з Калинівкою — одні з тисяч українських сіл, люди яких розбудовують свої домівки, шукають кращого життя деінде, але вірять, що кращі часи ще прийдуть.