Повний текст “Угоди про копалини” між Україною та США

Журналісти «Європейської правди» отримали у своє розпорядження повний текст угоди між Україною та США щодо корисних копалин. Вона, зокрема, міститиме пункт про гарантії безпеки.
Про це йдеться у публікації видання.
Ключові моменти угоди між Україною та США щодо корисних копалин
📌 Створення Інвестиційного фонду відбудови
- Україна та США спільно керуватимуть фондом.
- Україна вноситиме 50% доходів від майбутньої монетизації державних природних активів (родовища корисних копалин, нафта, газ, LNG-термінали тощо).
- Внески у фонд мають реінвестуватися в Україну щонайменше раз на рік.
📌 Фінансові умови
- Жоден з учасників не може продавати чи передавати свою частку без згоди іншої сторони.
- Фонд може компенсувати уряду України витрати на нові проєкти, що приносять дохід.
- Україна не зможе використовувати внески у фонд для покриття боргів перед третіми сторонами.
📌 Гарантії безпеки
- Уряд США підтримує зусилля України щодо отримання гарантій безпеки.
- Учасники угоди визначатимуть необхідні кроки для захисту взаємних інвестицій.
📌 Процес підписання та ратифікації
- Угоду підпишуть міністри фінансів України та США (можливі зміни).
- Документ має ратифікувати Верховна Рада України.
- Президент України Володимир Зеленський може підписати угоду у Вашингтоні 28 лютого.
📌 Що не входить у фонд
- Доходи від ресурсів, що вже наповнюють бюджет, зокрема діяльність «Нафтогазу» та «Укрнафти», не включатимуться до фонду.
Так, Україна та США повинні створити спільний Інвестиційний фонд відбудови. Управлятимуть ним обидві сторони. Угода передбачає, що жоден з учасників договору не буде продавати, передавати або іншим чином прямо чи непрямо відчужувати будь-яку частину своєї частки у фонді без попередньої письмової згоди іншого учасника.
Передбачається, що уряд України вноситиме до фонду 50% усіх надходжень, отриманих від майбутньої монетизації власнних природних активів, що є у державній власності України — це, зокрема, родовища корисних копалин, вуглеводнів, нафти, природного газу, а також інша інфраструктура, відповідні до природно-ресурсних активів (термінали скрапленого природного газу та портова інфраструктура) за згодою обох сторін.
Водночас фонд може зараховувати або повертати уряду України фактичні витрати, понесені за новоствореними проєктами, від яких Фонд отримує доходи.
За угодою, внески, зроблені у фонд, повинні реінвестуватися принаймні раз на рік в Україні з метою сприяння безпеці, захисту та процвітанню України. Про це буде зазначено в додатковій угоді про фонд.
Ця ж угода про фонд включатиме гарантії того, щоб будь-які зобов’язання, які уряд України може мати перед третіми сторонами, не спричиняли продаж, переміщення, передачу, заставу чи інші обтяження внесків уряду України у фонд, або активів, від яких походять такі внески, або розпорядження коштами з боку фонду.
Разом з цим, Уряд США підтримує зусилля України отримати гарантії безпеки, необхідні для створення тривалого миру. Як зазначено в угоді, учасники намагатимуться визначити будь-які необхідні кроки для захисту взаємних інвестицій, як визначено в Угоді про фонд.
Угоду про фонд повинен ратифікувати український парламент.
Підписантами цієї угоди будуть міністри фінансів України та США Юлія Свириденко та Скотт Бессент. А втім, як пише «Європейська правда», це може ще змінитися.
Нагадаємо, за словами президента США Дональда Трампа, президент України Володимир Зеленський разом із делегацією може приїхати до Вашингтона вже 28 лютого, аби підписати угоду про корисні копалини.
За даними FT, документ передбачає створення фонду, до якого Україна вноситиме 50% доходів від продажу державних мінеральних ресурсів, включно з нафтою та газом, а також доходами від супутньої логістики. Але угода мала би виключати кошти від ресурсів, які вже наповнюють державний бюджет, тобто фонд не охоплюватиме поточну діяльність «Нафтогазу» чи «Укрнафти».
Планується, що фонд інвестуватиме в проєкти в Україні. Щодо гарантій безпеки — що проєкт угоди містить посилання на «безпеку», але не вказує прямо на роль США, розповів український посадовець AFP.