Чому у Тернополі виграв Кайда

Переддень виборів. На ринку.
– За кого, пані, будете голосувати, – запитала покупець Тетяна у продавчині Ганни.
– Та я знаю, а Ви кого порадите?
– Я за Ратушняка, або за Олійника, – до розмови приєднується інша продавчиня – Олена.
– Ні, за Ратушняка, ні, – долучається до розмови ще одна продавчиня Світлана, – сьогодні з машини щось волало про нього. Геть охоту відбило.
Тут в розмову включається мужчина Петро:
– Ви що? Олійник, як був сторожем, так і залишився. Думаєте, звідки має ті всі багатства? Дощещка до дощечки, та й виніс.
– А може за Кайду – від «Свободи»? – питає Тетяна.
– Та ні, приходив сюди, – каже пані Олена, – ні на одне запитання не відповів. А от Олійник на всі питання мав відповіді. Напевно за нього.
Дискусія продовжувалась ще довго, але ні один учасник розмови напевно не знав, який вибір зробить уже завтра. Такі розмови можна було почути у кожному куточку міста, де збиралося більше, ніж двоє людей.

Тернополяни зробили свій вибір… без вибору. Тому що їм байдуже, тому що не вірять. Тому, що вони забули, що бодай двоє людей – це вже сила. Тому знову все буде без змін…

Юзя Мельник