На Тернопільщині перемога деяких кандидатів – поразка для їх партій?

Оголосили остаточні результати голосування на виборах до Верховної ради.

Результат тішить.  Але… лишається гіркий присмак та, можна навіть сказати, шок. І не тільки у мене, але й у штабах політичних сил (навіть тих, що виграли).

Удар. Вони не взяли жодного мажоритарного округу на Тернопіллі. «Ударівці» мали б кинути всі сили на  те, щоб заохотити свого виборця прийти на виборчу дільницю, а вони це зробили лише за тиждень до виборів. Але це поразка не кандидатів, а Удару, зокрема, керівника партії на Тернопільщині Ігора Побера – колишнього чиновника, який активно співпрацював з владою та покинув «хлібне місце» лише перед виборами. Але він таки потрапив до Верховної ради – за списком партії.

Свобода. Олексію Кайді просто пощастило. Хоча він добряче поступався кандидату від “Удару» Віталію Максимову: в ораторстві, діловій хватці. Але люди голосували за бренд Об’єднаної Опозиції. З негативу Кайді можна лише приписати крадіжку мільйонів за сортувальну лінію, яку досі не встановили на Тернопільщині. Чималу роль в перемозі Олексія Петровича зіграла ще й підтримка господаря міста Сергія Надала. Хоча для мера ця гра була нелегкою. Адже тепер Олексій Кайда знову буде ближчим до Олега Тягнибока, тим самим в черговий раз ставши поміж очільником міста та очільником партії.

Михайло Головко. Перемога «свободівця» для багатьох стала несподіванкою, яка для голови обласної ради Валентина Хоптяна коштуватиме посади. Адже головний ставленик ПР Володимир Клименко з тріском пролетів. Не допомогли ні адмінресурси, ні мільйони. А ще подейкують, що Головко для того, щоб вести виборчу кампанію взяв кредит у 50-100 тисяч доларів. Прийдеться відробляти. Та не тільки йому, але й усім депутатам.

Об’єднана опозиція – союз «Батьківщини» та Фронту змін. У цьому «шлюбі» тернопільський «Фронт змін» потерпів повне фіаско – «киданули» усю команду. Роман Заставний та Тарас Юрик, єдині з усіх тернопільських опозиційних кандидатів, не пройшли.

Романа Заставного, ймовірно, погубила жадність, оскільки міг би «забашляти» пару мільйонів гривень, щоб зайняти місце в списку на десяточку вище. Подейкують, за прохідні списки кандидати платили в середньому 5-6 мільйонів гривень.

Та й  бракувало Роману Йосиповичу впертості і, можливо, сміливості, щоб відстояти хоча б один округ для «фронтзмінівця». Тоді б Тернопільщина мала Степана Барну, а не Івана Стойка.

А Стойко просто опинився у потрібний час у потрібному місці. Хоча, з його колишніми «заслугами» у Верховній раді та на посаді голови ТОДА мав би опинитись вже у «політичному смітнику», оскільки окрім бійки за мову, нічого на рахунку не має.

Василь Деревляний став вагомим гравцем, бо відтепер має не один штик, а три – Володимира Бойка та Михайла Апостола. Хоча, подейкували, що Деревляний поставив таких слабеньких кандидатів не просто так. У цих виборах він виграв двічі, точніше – заробив.

За два тижні депутати приступлять до своїх обов’язків. І все-таки, надіюсь, попри все, будуть позитивні зміни, як для України, так  і для Тернопільщини. А я натомість буду уважно, дуже уважно, спостерігати, як депутати виконують свій обов’язок переді мною та моїми земляками.

Юзя Мельник