Щоб Тернопіль став кращим – порада від Наталії Шимків

Про заснування міста існує багато легенд,проте офіційною датою зародження Тернополя вважають 1540 р., а батьком – Яна Тарнавського. Дуже часто на вулиці можна почути : “Тернопіль – це велике село”, – говорять люди. Проте ніхто з них не намагався вникнути глибше в його історію, від зародження до занепаду у період Другої світової війни та реабілітацію.

За моїм дослідженням, 40% знають, хто заснував Тернопіль, 30% – у якому році, 15% знають відомих людей Тернопілля, лише 10% знають усю історію Тернополя, та 5% знають, про що шепочуть стародавні будинки нашого міста.

Особисто я дуже люблю наш Тернопіль. Політичні партії приходять і йдуть, проте зовнішній вигляд нашого міста за останні роки все покращується. На мою думку, не можна владу звинувачувати у тому, що в місті безлад, а варто все починати з себе. Але мені дуже хочеться, щоб наша влада більше опікувалась дитячими будинками. На жаль, у нас досі мало людей, які совісно ставляться до сиріт. Турбота про них повинна полягати не лише у передаванні подарунків на День Св. Миколая, а й у звичайному людському спілкуванні, навідуванні дитячих будинків,передаванню коштів на розвиток цих закладів. Якщо кожен із нас буде бодай раз на місяць займатись такою благочинністю, то кількість дитячих усмішок зросте у рази. У кожного є свій життєвий пріоритет, і не всі погодяться з моєю думкою,проте,що може бути блаженнішим, ніж вдячний, щирий погляд дитини? Кожен бажає щоб поруч нього був гідний громадянин держави, цікавий співбесідник та просто хороша людина. Саме такі риси ми можемо виховати спільними зусиллями у цих дітях. Іскра нашої любові з часом розпалить вогонь взаємоповаги, турботи та людяності. Вони відчуватимуть себе потрібними, матимуть шанс втілювати свої мрії у повсякденному житті та реалізуватись у майбутньому як повноцінна людина.

Отже, дороги можна полагодити, магазини побудувати, фешн-шоу провести, проте якщо ми не будемо турбуватись про потребуючих, то зовнішня краса міста буде лише красивою обгорткою. Добре бути фантиком, але всередині повинна бути ще й цукерка. Цією цукеркою є діти, які потребують нашої любові.

 Наталія Шимків