Чому “Текстерно” відмовляється оплатити лікарняні

В обласну раду профспілок у лютому ц.р. зі скаргою звернулася група працівників ВАТ “Текстерно”. У листі вони написали: “Просимо вашого втручання і допомоги в оплаті наших листків непрацездатності за грудень 2010 року, тому що адміністрація ВАТ “Текстерно” безпідставно відмовляється їх оплачувати за період роботи підприємства”.

 

Після отримання цього звернення на “Текстерно” виїхала комісія для перевірки викладених у ньому фактів у складі голови обкому профспілки працівників текстильної та легкої промисловості І.І.Пеньонжка, завідуючої відділом соціальних виплат виконавчої дирекції  обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності С.Г.Синельник та головного спеціаліста відділу соціально-економічного захисту та правової роботи облпрофради Р.А.Стасік.

 

Як було встановлено, розпорядження по цьому підприємству від         1 грудня 2010 року №27, згідно з яким працівникам не оплачують листків тимчасової непрацездатності, видано з грубими порушеннями чинного законодавства. Це призвело до того, що у період роботи підприємства (а в грудні минулого року тут тривав виробничий процес) працівникам, які перебували на лікарняних, у табелях робочого часу необґрунтовано проставляли “тз” (тимчасову зупинку). Тобто їх прирівняли до тих, хто, згідно з поданою заявою, перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, і, відповідно, права на отримання компенсації за втрачений через хворобу заробіток не має.

Крім того, у згаданому розпорядженні є посилання на те, що подібний порядок обліку робочого часу працівників передбачений діючим на підприємстві колдоговором між адміністрацією та профспілковим комітетом. Це не відповідає дійсності. У колдоговорі пунктом 6.6 розділу VІ “Охорона праці і здоров’я”, навпаки, виписано зобов’язання профспілкового комітету щодо захисту працівників у разі відмови в призначенні (припиненні) допомоги у випадку тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів…

Висловлюючись офіційною мовою, документ від 01.12.2010 р. № 27, виданий адміністрацією ВАТ “Текстерно”, суперечить ст.35 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими  похованням”, а також п.2 постанови Кабміну № 439 від 6.05.2001 р. “Про затвердження порядку оплати перших п‘яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов‘язаної з нещасним випадком на виробництві за рахунок коштів підприємства, установи, організації”. Згідно з цими нормами адміністрація підприємства зобов’язана за рахунок власних коштів провести оплату листка тимчасової непрацездатності застрахованій особі за робочі дні (години) відповідно до графіка роботи підприємства, що припадають на дні тимчасової непрацездатності, а решта днів за установленою формою заявки оплачується за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Про це під час роботи на підприємстві члени комісії інформували голову правління товариства К.Є.Александрову. Однак вона одразу висловила свою категоричну незгоду із зауваженнями перевіряючих і резюмувала: “Ви  пишіть, що хочете, а я оплачувати лікарняних все одно не буду”. Свою позицію керівник комбінату вкотре підтвердила у відповіді на офіційний лист голови облпрофради А.В.Присяжного на її адресу, надісланого за матеріалами перевірки скарги комісією. У ньому вимагалося скасувати безпідставне розпорядження по підприємству від 1.12.2010 р. № 27 та провести оплату листків тимчасової непрацездатності заявників та інших працівників, право яких на компенсацію втраченого заробітку через  хворобу порушено.

 

Повертаючись до роботи на підприємстві перевіряючих, у ході вивчення протоколів засідань комісій з соціального страхування, табелів обліку робочого часу та наказів  про зупинку та відновлення  роботи ВАТ “Текстерно” у грудні 2010 року, а також листків тимчасової непрацездатності заявників та інших працівників  з’ясувалося, що тільки на прядильно-ткацькому, обробному виробництвах та складі готової продукції, крім заявників, листків тимчасової непрацездатності за грудень минулого року не оплачено ще 51 виробничникові.

 

На підставі матеріалів, представлених комісією, голова обласної ради профспілок А.В.Присяжний 9 березня ц.р. звернувся до прокурора м.Тернополя з проханням відреагувати на факти грубого порушення законодавства України на ВАТ “Текстерно” та вжити заходів щодо їх усунення.

 

А тим часом до профспілкового комітету підприємства, обласної галузевої профспілки та обласної ради профспілок телефонують і заходять працівники комбінату, цікавляться, чи нема свіжої інформації щодо перспективи виплати їм лікарняних.

 

Нічого втішного сказати людям  поки що не може ніхто, бо керівництво ВАТ “Текстерно” далі вперто продовжує ігнорувати законні вимоги працівників та профспілкових органів про скасування розпорядження від 1.12.2010 р.              № 27.

Із розмови з головою первинної профспілкової організації підприємства М.М.Скакун дізналися, що за таким самим принципом, що і торік у грудні,  в цьому році  продовжується особистий відбір К.Є.Александровою тих, кому бухгалтерія має оплачувати отримані від комісій із соціального страхування листки тимчасової непрацездатності, а кому – ні. Марія Митрофанівна розповіла, що за окремих людей, у яких склалися вкрай складні життєві обставини, їй доводиться по кілька разів підходити до керівника товариства – просити, переконувати, аргументувати, щоб добитися дозволу на отримання належних виплат.

 

Не таємниця, що у даний час ВАТ “Тернопільське об’єднання “Текстерно” переживає не кращі часи. Через нестачу і дороговизну бавовни, проблеми зі збутом готової продукції підприємство працює не те що неритмічно, а від випадку до випадку. У 2010 році текстернівці, до прикладу, були зайняті сумарно всього три місяці; рік перед цим – трохи більше. У нинішньому – роботою забезпечували спочатку працівників прядильно-ткацького виробництва, а у березні отримали можливість працювати обробники, частково задіяні робітники на деяких інших дільницях. За яким графіком на підприємстві буде організована робота у квітні і далі – ще невідомо.

 

Але попри все, “Текстерно” нині не належить до підприємств-банкрутів. Хоч із затримками, та все ж оплачує рахунки за газ, електроенергію, інші послуги, різні обов‘язкові податки. Протягом останнього часу тут немає заборгованості із заробітної плати. То хіба не можна знайти можливості заплатити працівникам ці мізерні  «копійки» (в масштабах підприємства це справді “копійки”) компенсації за втрату заробітної плати через захворювання? У середньому 250-300 грн. за перших п’ять днів мав би отримати кожен, хто перебував на лікарняному, адже зарплати у текстернівців низькі, майже мінімальні. Та ні, людей навіть не хочуть зібрати на збори, пояснити ситуацію. Найобразливіше те, що з волі керівника підприємства їх умовно поділили на «білих» і «чорних», бо одним оплачують лікарняні, іншим –  відмовляються. Найбільше в немилість К.Є.Александрової потрапляють ті, хто наважиться сказати слово у свій захист, хто відкрито заявить про свою незгоду з тими чи іншими діями керівництва ВАТу.

 

Сумно, коли слухаєш розповіді працівників про атмосферу в трудовому колективі. Люди бояться називати свої прізвища, з острахом переповідають ті чи інші факти, бо знають: якщо  це  донесеться до «директорського» кабінету, то їх  чекатимуть неприємності. Як це не раз бувало, їм загрожувало б звільнення. Саме такого фіналу побоялися двоє працівників, які підписалися під заявою до обласної ради профспілок. Вже наступного дня після подачі листа вони попросили «відкликати» їх  прізвища зі списку скаржників.

 

Або ще такий факт. Недавно працівникам ткацької фабрики дали підписати документ про матеріальну відповідальність. Деякі з них відмовилися це зробити, бо мали з цього приводу власну думку. Одразу знайшовся спосіб «розправитися» з ними. Працівницям, яким з нагоди міжнародного жіночого дня кожній виділили подарунок (два простирадла), сказали повернути їх назад. А у пенсіонерки, що увійшла до числа «непокірних» і якраз у цей період звільнялася з підприємства, вирахували 53 грн. 70 коп. із розрахункових  за подарунок, бо вона уже завезла його рідним.

Переглядаючи в Інтернеті інформацію про ВАТ “Текстерно”, знайшла відомості про те, що підприємство засноване у 1968 році і впродовж багатьох років було лідером у вітчизняній текстильній промисловості. Знаю про це ще з шкільної парти, бо й пізніше часто читала в обласних газетах статті про трудові здобутки десятитисячного колективу тернопільських текстильників, які забезпечували високоякісними бавовняними тканинами, крім українських споживачів, ще й мало не півсвіту: у сорока країнах колишніх – союзу,  соцтабору та інших купували їх продукцію. Переконана, що тоді не так, як тепер, ставилися на комбінаті до людей, які своєю щоденною невтомною працею творили його високу славу та імідж.

 

Тут завжди був високопрофесійний колектив, кадри різних спеціальностей готували у міському профтехучилищі № 2, яке вибудували поблизу виробничих корпусів, аби молодь ще у період навчання проникалася гордістю за обрану професію і зберігала це почуття крізь усі роки трудової діяльності на підприємстві. З теперішніх 1084 штатних працівників комбінату – кістяк трудового колективу сформований 20-30 років тому. Переважно залишилися люди пенсійного та передпенсійного віку, які зі всіх сил тримаються хоч за яку-небудь роботу, аби вижити у нинішній непростий час. А молоді тут, як правило, надовго не затримуються.

 

Усі, з ким розмовляла, тривожилися високими тарифами і цінами, на покриття яких не вистачає їх мізерних заробітків, а ще – незадовільним станом здоров’я, високою вартістю ліків та медичної допомоги. Адже, працюючи на високоритмічному виробництві, багато з них нажили різних хронічних недуг, а значне число – і професійних, серйозно зашкодивши своєму здоров’ю. Про це свідчить така статистика: із 449 осіб в області, які нині отримують виплати за ту чи іншу процентну втрату працездатності з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, – 402 представники ВАТ “Текстерно”.

Можливо, у зв’язку з вищенаведеним та тим, що в холодну пору року  текстильники погоджуються працювати у необігрітих як слід цехах (торішнього грудня термометри фіксували тут низькі температури), вони частіше хворіють?

Віддавши багато літ роботі на ВАТ “Текстерно”, значна частина працівників отримала “довічне” житло, яке вимірюється в середньому 14-16 кв.м у кімнатах сімейних гуртожитків. “То все, до чого ми доробилися на комбінаті”, – скрушно казали вони. Я бачила ці кімнатки із ліжками у два-три яруси. У них тісняться великі родини текстильників: батьки, у яких уже дорослі діти, та по кілька онуків…

Зате  голова правління підприємства та члени її сім’ї проживають у комфортних умовах. І зарплата у керівника «Текстерно» у багато разів перевищує заробітки робітників. Як мовиться, ситий голодного не розуміє…

Надія МОХОВИК, керівник прес-служби обласної ради профспілок.

Газета “Свобода”