Яценюк та Турчинов створять власний виборчий блок, але Тимошенко туди не покличуть?
Наближення парламентських виборів стає все більш відчутним. Перша ознака близьких перегонів — перебування політиків в активному пошуку партій або блоків, у складі яких є шанс пройти до парламенту. Коли такі партії не знаходяться, істеблішмент береться за розбудову власної політичної сили. А оскільки гуртом, як відомо, і батька легше бити, не дивно, що пошук майданчика для старту відбувається інколи в цікавій компанії.
Шукати, де краще
За повідомленнями ЗМІ, теперішній Прем’єр Арсеній Яценюк та спікер парламенту Олександр Турчинов йтимуть на вибори спільним блоком. Із собою вони прихоплять парочку знаних «батьківщинівців» на кшталт Арсена Авакова та Сергія Пашинського, а також члена «Фронту змін» Андрія Парубія. Що ж стосується першого номера у спільному (на виборах 2012 року) списку «Батьківщини» та «Фронту змін» Юлії Тимошенко, то її до гурту не кликано.
Але ж і Яценюк, і Турчинов є членами «Батьківщини», заперечите ви. Не слід забувати, що стрибки з партії у партію є улюбленим спортом українських політиків — тут ми маємо справжніх чемпіонів. Тим паче що Яценюк, можливо, прагне повернутися саме до витоків, чи то пак до зруйнованого ним самим «Фронту змін». Принаймні такий варіант не виключається.
Альтернативна йому версія доволі екзотична: базою для майбутнього блоку Яценюка—Турчинова слугуватиме партія «Демократичний альянс». Щоправда, в самому «Демальянсі» подібне твердження вважають абсурдним. Політолог Володимир Фесенко коментує для «УМ» ідею єднання Яценюка та Турчинова під одним «дахом»: «Поки мова йде лише про ймовірність такого союзу, остаточне рішення ще не ухвалене. «Це більше гіпотетичний сценарій», — додає його колега Вадим Карасьов.
Прикметно, що в проекті Арсенія Петровича та Олександра Валентиновича не знайшлося місця для такої прогнозованої в даному контексті Юлії Тимошенко. «Щодо Турчинова, то його зближення з Яценюком почалося тоді, коли Тимошенко опинилася у в’язниці. Згодом, після її виходу, в Турчинова та Тимошенко стосунки погіршилися», — говорить Фесенко. — Принаймні такі чутки ходили. Причина охолодження — будучи в.о. Президента, Турчинов проявляв забагато самостійності, замість того, аби бути простим виконавцем волі Юлії Володимирівни».
Нічого страшного, адже ці політики ще можуть «помиритися» у Раді нового скликання та навіть створити ситуативну (якщо не постійну) більшість, вважає Вадим Карасьов. «Якщо від Юлі відокремиться низка політиків, це зіграє не так проти Тимошенко, як проти Порошенка, адже в разі «відділення» група Яценюка—Турчинова та фракція Тимошенко матимуть сукупно більше представництво в парламенті, аніж те, котре забезпечить Порошенко. Вони зможуть перетягнути на себе голоси та мандати «Солідарності». Вони зможуть знайти спільну мову і об’єднуватись заради голосувань, звузивши поле маневру для «Солідарності».
Обидва у виграші
Словом, для Яценюка та Турчинова, з одного боку, і для Тимошенко — з іншого краще було б погодитися на розлучення. «Великої втрати для Тимошенко тут не буде, вона давно вже хотіла почистити партію, омолодити та оновити її. Тож якщо Турчинов, Пашинський, Аваков тощо будуть наполягати на окремому партійному списку, то ані трагедії, ані драми для Тимошенко в цьому нема. Більше того, це може піти їй на користь. Чому? Та тому, що вона може набрати до свого списку тих молодих активістів Майдану, які давно вже просяться в політику і для котрих за нинішніх умов не залишилося соціальних ліфтів, — говорить в інтерв’ю «УМ» Карасьов.
У виграші, на думку Карасьова, опиниться і Яценюк. Адже йому «тісно і з Тимошенко, і з Порошенком. Він шукає для себе максимально комфортний формат — і на час виборів, і для своєї постпрем’єрської діяльності. Повертатися на другорядну роль до «Батьківщини» він не хоче, але так само не бажає і других ролей у Порошенка».
Володимир Фесенко додає від себе наступне: «Яценюк хоче відновити свою самостійність, не бажає розчинятися у чужих командах. За політичними мірками, він ще молода людина, і його прагнення незалежності достатньо обґрунтоване. Свого часу він пішов на створення об’єднаної опозиції, тоді це був такий тактичний прийом, завдяки якому він сподівався стати кандидатом у президенти від об’єднаної опозиції. Вийшло дещо інакше: він став не Президентом, а Прем’єром, що також було непогано. Тепер же настав час відокремитися та зажити своїм політичним життям».
Обидва експерти пророкують Яценюкові з Турчиновим успіх на виборах. Але, щоправда, за умови, що теперішній прохідний бар’єр залишиться незмінним. У разі збільшення його до 7 відсотків (такий варіант теж пропонували), в існуючий розклад сил можуть бути внесені певні корективи.
Утiм те, що є добрим для Яценюка і Турчинова (виборчий блок, який носив би їхні імена), не є аж такою знахідкою для парламентаризму та партійного будівництва в цілому. Іменні блоки ми вже проходили у 2006—2007 роках. Тоді їх було чимало: блок Тимошенко, Литвина, Олійника і Сироти, Кармазіна, Вітренко, Костенка та Плюща. Окрім одного-двох, ці блоки не були успішними й не здолали прохідний бар’єр. Той, хто вирішив обійтися малої кров’ю й «купити» виборця та своє ім’я, поплатився за власну лінь: упаковка не спрацювала, а до того, що в середині, ніхто й не намагався дістатися. Ані виборець, ані фігурант процесу.
Повертатися до невдалого досвіду означає консервувати усі недоліки існуючої чи попередньої системи виборів. Але це вже — окрема тема для розмови.
Коментарі вимкнені.