Якими виростуть діти війни залежить і від тернополян

Страшно, коли замість дитячих садків – підвали… Коли замість сміху – сльози… Коли кількість сиріт росте з кожним днем… Дві несумісні речі – діти і… війна. Тільки вслухайтеся в це словосполучення “діти війни”, сьогодні це вже реалії, це не пенсіонери з військовими пільгами, а звичайні малюки, які ще вчора жили в Слов’янську, Донецьку чи Луганську… Діти, які живуть в країні, де… стріляють…Діти, чиї матері потайки плачуть вночі. Діти, які знатимуть свого батька лише по фото в траурній рамці. Якими вони виростуть… діти війни? Чи залежить це від мене?… Від вас?… Так, залежить. Якщо не боятися доторкнутися до зраненої дитячої душі . Якщо не поскупитися і віддати, нехай і чужій дитині, частина того добра, яке є в кожному з нас. Можна, звичайно, пройти повз. Мовляв, нехай війна виховує своїх дітей. Але тоді ці, які виросли, – діти передадуть війну в своїй душі власним нащадкам. І якесь із майбутніх поколінь знову випустить війну на свободу.