Міські ради Івано-Франківська та Вінниці визнано найпублічнішими – результати дослідження ОПОРИ

Громадянська мережа ОПОРА сьогодні у 23 обласних центрах країни та у столиці презентує результати вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування. Порівняльне дослідження проводиться другий рік поспіль – у 2013-му проект охопив 11 міст, а в 2014 році об’єктом моніторингу стали муніципалітети усіх обласних центрів України. Активна фаза дослідження тривала протягом липня-вересня й за цей період учасники вимірювання подали більше 700 запитів на отримання публічної інформації і здійснили близько 400 моніторингових візитів.

З огляду на російську окупацію Луганської та Донецької областей і здійснення з боку терористичних  угруповань безпосереднього впливу на роботу органів та посадових осіб місцевого самоврядування, в ході моніторингу оцінювалися виключно ті практики урядування, які відповідають законодавству України.

В цілому, у 2014 році органи та посадові особи місцевого самоврядування стали більш закритими у поширенні інформації про результати своєї діяльності та у щоденній взаємодії з мешканцями. 48% з можливих 100% – такий сукупний середній показник публічності органів та посадових осіб місцевого самоврядування по Україні.

«Жодна з міських рад в обласних центрах України не досягла показника публічності більшого за 80%, що дозволило б класифікувати такий муніципалітет як цілком публічний. Навіть лідери рейтингу – Івано-Франківська та Вінницька міські ради з показником 67% і 63% відповідно класифікуються як муніципалітети, що мають лише задовільний рівень публічності. Тоді як переважна більшість міських рад за результатами моніторингу віднесена до групи муніципалітетів з низьким рівнем публічності. Діяльність же двох міських рад – Черкаської і Донецької (з показником 37% і 34% відповідно) формально класифікується як непублічна», –розповідає Олександр Неберикут, керівник проекту з вимірювання Індексу публічності.

До групи міст, рівень публічності яких класифікується як низький, потрапив і Київ. Хоча, загалом Київська міська рада посіла третє місце в загальному рейтингу міст, її показник склав лише 58% від можливих 100%. «Як і у інших обласних центрах, серед різних суб’єктів місцевого самоврядування міський голова і виконавчі органи демонструють у столиці значно вищий рівень публічності, ніж депутатський корпус», – наголошує Тарас Чмут, координатор дослідження у Київській області.

Що стосується результатів вимірювання для окремих суб’єктів місцевого самоврядування, то найбільш публічними виявилися виконавчі органи рад(середній сукупний показник – 55%) і міські голови (середній сукупний показник – 51%). Натомість середній сукупний показник публічності депутатів міських рад у 2014 році склав лише 40%. Така ж ситуація спостерігалася і у 2013 році, однак порівняно з попереднім роком рівень публічності депутатів суттєво знизився (на 11%).

Задовільний рівень публічності демонструють міські голови чотирьох міст – Івано-Франківська, Вінниці, Хмельницького і Києва. Лідерами рейтингу сталиВіктор Анушкевичус (68%) та в.о. міського голови Вінниці Віктор Моргунов (67%). Замикають список міські голови Запоріжжя та Черкас – публічність яких складає 41% від максимального стандарту.

Діяльність виконавчих органів десяти муніципалітетів характеризується задовільним рівнем публічності. Безумовним лідером тут є виконавчі органи Івано-Франківської міської ради з показником 77%. Як непублічна розцінюється у 2014 році діяльність виконавчих органів чотирьох міських рад – Луганської, Херсонської, Черкаської і Донецької.

Депутатський корпус жодної з міських рад, які були об’єктами вимірювання Індексу публічності у 2014 році, не продемонстрував хоча б задовільного рівня публічності. Лідери рейтингу – депутати Івано-Франківської та Вінницької міської ради досягли показника в 55% від максимального стандарту. Натомість діяльність депутатів більшості міських рад (15-ти з 24-х) характеризується як непублічна.

«Критичним недоліком в роботі муніципалітетів залишається низький рівень підзвітності міських голів, виконавчих органів і депутатів», –наголошує Неберикут. Хоча законодавством закріплений обов’язок посадовців і депутатів звітувати, на рівні місцевих нормативно-правових актів не врегульованою залишається процедура звітування. Зокрема в місцевих радах відсутні уніфіковані формальні вимоги до текстів звітів, не визначено конкретний формат звітування міських голів, виконавчих органів і депутатів на відкритій зустрічі з громадянами (виборцями). Звіти міських голів не містять повною інформації про виконання місцевих цільових програм, здійснення державної регуляторної політики.

Окрему увагу дослідники приділили Донецькій та Луганській міським радам. «У передконфліктний період публічність муніципалітету забезпечувалася на низькому рівні, але органи місцевого самоврядування демонстрували здатність до впровадження позитивних практик, при чому деякі з них не мали аналогів в діяльності міських рад інших обласних центрів. Деградація локальних механізмів належного врядування засвідчує необхідність напрацювання в цій сфері плану заходів, які мають бути здійснені державою та органами місцевого самоврядування після відновлення конституційного порядку в Донецьку.Крім цього, держава зобов’язана терміново врегулювати на законодавчому рівні функціонування органів місцевого самоврядування на проблемних територіях або юридично визнати факт неможливості виконання ними своїх повноважень», – розповідає Олександр Клюжев, координатор вимірювання у Донецькій області. За результатами обрахунку усіх параметрів визначено, що в цілому публічність Донецької міської ради забезпечувалася у 2014 році лише на рівні 34%, Луганської – на рівні 41%.