Підтримка України європейськими політиками закінчується на “глибокій стурбованості”, – Максим Черкашин

Нещодавно Максим Черкашин повернувся з Страсбургу (Франція), де проходила четверта сесія Української школи політичних студій в рамках Світового форуму за демократію, та поділився з «Поглядом»  враженнями та відчуттями. А саме, як Європа ставиться до України.

За його словами, до України ставляться з великою зацікавленістю. Всі учасники так чи інакше пов’язані з політикою тому добре орієнтуються в ситуації, – каже він.

–          Окрім того на самих сесіях в залі засідань Ради Європи про Україну говорили чимало. До речі, наша група стала ініціатором проведення зустрічі з Московською школою, а грузини виступили посередниками. Серед російської молоді є досить багато адекватних і думаючих молодих людей, які, на жаль, нічого не можуть змінити у своїй країни. Були звичайно і “ватники”, які розповідали про об’єднання України, Росії та Білорусії на рівних умовах. Але їх одразу ж усі “тролили”.

У Максима   склалось чітке враження, що підтримка європейських політиків  закінчується на “глибокій стурбованості”.

–         Насправді ж вони виглядають розгублено бо зіткнулись з подібними проблемами вперше і не знають як діяти. А Росія користається цим у повній мірі, тому що їй та “стурбованість” до одного місця, – каже він.

Був тернополянин свідком провокації, яку влаштували проросійські активісти.

–         Ми стали свідками провокації, коли між будівлями Європейського суду з прав людини та Радою Європи проросійські активісти розклали намети та повішали прапор терористичної організації ДНР. “Ватники” почали активно розповідати як живеться в Донецьку. Комічність ситуації в тому, що зі мною було ще 2 учасників саме з Донецька, які знають реальну ситуацію. Загалом видно було, що демонстранти – типові провокатори, навіть камеру тримали на поготові )) Звичайно, ми могли рознести намети, плакати і той прапор, але тоді б ми повелись на провокацію і зробити картинку для російського телебачення. Напевно, саме цього провокатори і прагнули.