На тернопільській площі Героїв Євро майдану хочеться кричати

Цими днями відмічають другу річницю найтрагічніших подій Революції гідності. У Тернополі також відбудеться чимало заходів. Крім активістів і громадських діячів у них будуть брати участь і перші особи області та міста, а також всілякі політики і бажаючі стати політиками у перспективі.

У тернопільській міській раді навіть випустили черговий примірник газети, присвячений не настільки цим подіям, наскільки великим, значним і неймовірним досягненням нашого війта.

А я вчора пройшовся площею Героїв Євромайдану. Краще б я її обійшов. Хто не в курсі – ще донедавна ця площа найменувалася Майданом мистецтв і планували там поставити пам’ятник Соломії Крушельницькій. Але враховуючи, що у нас у деяких чиновників сім п’ятниць на тиждень і жодного понеділка, постамент видатній співачці встановили в іншому місці. У нас так практично зі всім: бульвар Данила Галицького – на східному, а сам Данило – з конем у центрі стоять. Схожа доля може очікувати і пам’ятник Героям Євромайдану.

До самої площі руки міської влади не доходять вже 30 років. Але минулоріч війт якщо і не клявся, то обіцяв, що до Дня Незалежності наведе там лад і зробить порядок. Ось тільки на заваді його обіцянкам стали вибори. Довелося братися за бруківку і вмощувати собі нею дорогу до крісла. Вмостив. А до площі руки так і не дійшли. Враховуючи, що там поруч ще й розпочали чергову забудову, вона взагалі набула жахливого виду.

Завтра збереться багато різних діячів, які з папірців читатимуть гарні слова, написані іншими людьми – про те, що пам’ятаємо і не маємо права забути. Ось тільки – де зберуться? На Театральному майдані? У Березолі? Чи таки наважаться піти на площу Героїв Євромайдану, де стоїть пам’ятний знак, встановлений громадськими активістами?

Я все розумію. Не встигли поставити пам’ятник. Ну не спромоглися, як у нас це буває, з багатьох варіантів обрати гірший. Але хоча б елементарні речі зробити можна було? Трохи прибрати, привезти кілька шуфель землі і розрівняти місце навколо каменя? Можна б було. Тільки війтові знову не до того. Йому зараз важливіше встановити черговий торговий павільйон на Бандери і автомийку у сквері на Миру.

Небо падає, не мовчи,
Мільйони нас, ми спіймаєм.
Скільки вистачить сил – кричи,
Нехай кожен у світі знає.
На площі Героїв Єромайдану у Тернополі і справді хочеться кричати. Ось тільки сумніваюся, що у міській раді цей крик почують. Там звикли чути лише шелест купюр.
Андрій БЕРЕЗОВЧУК