Хто врятує тернопільську “комуналку”?

Понад 631 млн. грн. потрібно Тернополю на латання дір у комуналці!

10 років тому, приймаючи закон про об’єднання співвласників, передбачалось, що документ одночасно підштовхне проведення житлово-комунальної реформи. Насправді хоча кількість ОСББ і кондомінімумів поступово збільшується, кардинальних змін у цій сфері не спостерігається.

Як завжди, у всьому винні гроші, точніше, їхня відсутність. Тим більше, що йдеться про досить значні суми. Скажімо, Тернополю для реформування житлово-комунального господарства потрібно 631 млн. 90 тис. грн., зазначено у «Програмі реформування Тернополя на  2010-2014 роки». Документ затверджено у лютому ц. р. Для порівняння: загальний обсяг доходів міського бюджету на 2011 рік заплановано у розмірі 593 млн. 207 тис. грн., причому половину суми повинна виділити держава, понад 279 млн. 669 тис. грн. – скарбниця Тернополя та ще 19 млн. 560 тисяч – обласний бюджет.

На два дахи виділять мільйон

– На сьогодні виконавчим комітетом міської ради у Тернополі зареєстровано 280 об’єднань співвласників, причому одне з них має у своєму складі 17 будинків та 44 органи самоорганізації населення – будинкові комітети, – зазначив головний спеціаліст відділу реформування ЖКГ Тернопільської міської ради Павло Савечко. – Тобто ми можемо говорити, що в нашому обласному центрі жителі 280 будинків об’єднались і стали співвласниками, їхні мешканці беруть участь у контролі за якістю та повнотою надання житлово-комунальних послуг, створюють умови для належного утримання будинків та прибудинкових території, забезпечують своєчасне надходження коштів для сплати всіх платежів.

Пік заснування ОСББ припав на 2008 рік, коли було зареєстровано 65 об’єднань. При цьому характерно, що у 1-х кварталах 2008-го і 2011-го років у місті було створено по 9 об’єднань.

– Таким чином це дозволяє Тернополю виконувати загальнодержавну програму реформування ЖКГ на 2010-2014 рр. Ми є серед лідерів України з цих критеріїв. Відповідно до цієї програми до 2014 року кількість об’єднань в країні повинна становити 70%, тепер ця цифра сягає 25%. Тобто зараз фактично кожний четвертий будинок у Тернополі входить до ОСББ, – підкреслив Павло Михайлович.

Цього року очікується фінансова підтримка з державного бюджету, завдяки чому управління ЖКГ планує відремонтувати покрівлі двох багатоповерхівок – на вул. Живова, 18 (це 5-поверховий будинок на 100 квартир, збудований у 1973 р., площа покрівлі – 1324 кв. м) та на вул. Яремчука, 44а (80-квартиний дім має 80 кв. м покрівлі, побудований у 1967 р.). Дахи вкриють пінополіуретаном (цей матеріал завдяки своєрідній структурі, порівняно з іншими теплоізоляціями, дає найнижчий коефіцієнт теплопровідності та водопоглинання). Чому обрано саме ці будинки? Бо вони не мають технічного поверху, у просторіччі – горищ, відтак дах знаходиться одразу над квартирами і потребує першочергового ремонту.

Відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації, на реконструкцію кожної покрівлі потрібно щонайменше півмільйона гривень. До речі, загалом у Тернополі фактично покрівля кожного другого будинку потребує ремонту. І навіть якщо дах капітально відремонтували, ніхто не дасть гарантії, що на другий рік він не потече, бо час кардинально змінювати технології і матеріали.

Больові точки наших домівок

Саме через стан житлових будинків їхні мешканці не поспішають ставати співвласниками. Проблема в тому, підкреслив співрозмовник, що в основному будинки в Тернополі будували у 1950-70-х роках, відтак їм вже не менше 35 років, а термін експлуатації  – 25 років, тому будівлі давно потребують капітального ремонту.

– Больовими точками житлових будинків завжди були і, на жаль, залишаються покрівлі, прибудинкові території, інженерні мережі (тобто електро-, водо-, теплопостачання). Це першочергові речі, які необхідно ремонтувати. Плюс міжпанельні шви, потребують ремонту ліфти і балкони, – підкреслив посадовець.

У Тернополі практично кожний третій будинок потребує проведення капітального ремонту, проте через брак коштів обсяги виконаних капітальних робіт з року в рік зменшуються.

До речі, хотілось би зазначити: відповідно до законодавства, якщо йде фінансування з державного бюджету, то на умовах співфінансування мешканці будинків повинні сплатити 20% від вартості робіт, у такий спосіб людей  долучають до ремонту.

– І люди погоджуються? Адже це немалі кошти, – цікавлюсь у співрозмовника.

– Свого часу, коли приймався закон про приватизацію державного житлового фонду, стояла вимога, щоби співвласники долучалися до проведення капітальних робіт.

– Чи не містить законодавство про ОСББ прихованої загрози? Можливо, за роки його функціонування це вже відчули перші об’єднання?

– Навпаки, у законодавстві передбачена можливість подальшого об’єднання ОСББ в асоціацію. На мій погляд, це буде альтернативою діючим ЖЕКам: якщо зараз останні обираються місцевою владою, то асоціації будуть обиратися виключно мешканцями будинків.

– За роки діяльності об’єднань у Тернополі щось нове виникло?

– Сьогодні у нас діє програма підтримки об’єднань співвласників, прийнята у серпні 2010 року. Вона передбачає заходи господарсько-інформаційного характеру, тобто насамперед проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо переваг цих об’єднань. Кінцевий результат ми вбачаємо все-таки у створені асоціації. Знову ж таки існує проблема відсутності вільних приміщень, де голова об’єднання міг би приймати мешканців будинку, часом навіть провести загальні збори жителів нема де. Тому люди найчастіше приходять до нього додому, це створює певні незручності членам його родини. Якщо є вільні приміщення, доцільно декільком будинкам, розташованим в одному кварталі, об’єднатись в асоціацію. Знову ж таки асоціація за статусом є неприбутковою організацією, відтак для мешканців цих будинків це є можливістю економії коштів.

«Золота осінь-1» судиться

Насправді діяльність об’єднань не така вже й безхмарна. Так, згідно із законодавством, ОСББ створюється мешканцями будинку на підставі голосування. Однак що робити, якщо власник помешкання категорично відмовляється оплачувати послуги об’єднання співвласників? Йти до суду. Так і довелось зробити голові ОСББ «Золота осінь-1» Людмилі Кульчицькій. Два роки тому ми розповіли про позитивний досвід цього кондомінімуму.

– Мешканка нашого будинку, підприємець, категорично відмовляється платити. Вона  зробила розрахунки і заперечує, що нею використовувались послуги, мовляв, тому нема чого з її копійок платити зарплату голові ОСББ, двірникові, технічці, тільки погоджується 25% бухгалтеру, – розповіла про ситуацію Людмила Кульчицька. – Наші жителі мені вже сказали: «Якщо ви не відвоюєте наші гроші, ми всі перестанемо платити. Мені так шкода нашої праці, адже кожен із нас обживав будинок, доглядаємо наші приміщення, а тапере наше ОСББ може просто щезнути». Наразі власниця квартири з виставлених їй майже 5 тис. грн. таки вже сплатила 1 тис. 900 грн., тому на сьогодні позов зменшився і становить 2 тис. 600 грн. Що ж, навіть у найкращих трапляються «проколи». Зачекаємо на рішення суду.

– Є три проблемні напрямки, що виникають у мешканців, – вважає П. Савечко. – Це, по-перше, передача будинку на баланс (не всі питання врегульовані чинним законодавством). По-друге, проведення першого капітального ремонту і, нарешті, закріплення земельної ділянки

«Комуналка» подорожчає на 50%

На сьогодні оплата послуг ЖКГ в Тернополі сягає 98%, причому у будинках, де є ЖЕКи, цей відсоток вищий, бо там мешканці змушені проплачувати платежі авансом.

– Зараз ми готуємось запроваджувати побудинковий тариф, – підкреслив пан Павло, нагадавши, що діючі тарифи було затверджено у травні 2008-го, – за той час почалася криза, зросли в ціні будівельні та паливно-мастильні матеріали, енергоносії, мінімальна зарплата тощо. Водночас в урядовій постанові від 20 травня 2009 року йдеться, що кожний будинок, залежно від елементів благоустрою, тобто чи є прилегла територія, дитячий майданчик тощо, повинен мати свій побудинковий тариф, який обов’язково обговорюється на громадських слуханнях та узгоджується з мешканцями кожного будинку.

Зрозуміло, тариф зросте, оскільки всі згадані чинники (ріст зарплатні, підвищення вартості ПМП, енергоносіїв тощо) впливають на вартість послуг. Та основне, що незабаром необхідно буде закладати рівень рентабельності: вищезгаданою постановою передбачається, що рентабельність для підприємств, які обслуговують будинки, повинна бути на рівні 12%, що вплине на підвищення квартирної платні й тариф. Зваживши на платоспроможність наших городян, виконком Тернопільської міської ради знизив рівень рентабельності до 5%.

Наскільки будуть відрізнятись тарифи на ідентичні будинки, скажімо, на «Сонячному» та на «Східному», наразі важко сказати. Прогнозовано підвищення комунальних платежів відбудеться як мінімум на 50%. Швидше за все, розрахунки завершаться і громадські обговорення відбудуться у третьому кварталі..

Жанна Попович, Номер Один