Богдан Брич: «Зараз «м’яч» на боці Байковецької об’єднаної територіальної громади»

Інтерв’ю Гаї-Шевченківського сільського голови Богдана Брича з приводу актуальних питань життя села, щодо зустрічі з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, призначення на посаду радника голови Тернопільської ОДА та інше.

– Богдане Васильовичу, знаю, нещодавно у Гаї-Шевченківській сільській раді підбили підсумки опитування жителів села щодо об’єднання в рамках вітчизняної адміністративно-територіальної реформи. То які результати?

– Так, сесією Гаї-Шевченківської сільської ради затверджено наступні результати опитування: 41% – за об’єднання з Тернополем, 56% – з Байковецькою об’єднаною територіальною громадою, 3% опитаних виявили бажання залишатися самостійною адміністративно-територіальною одиницею, одна особа віддала голос за приєднання до Великоглибочецької сільської ради.

– Скільки відсотків населення опитано? 

– 1146 осіб – більш, як 90% осіб, які можуть брати участь у виборах.

– Що далі?

– Далі алгоритм подій наступний: згідно з Законом України «Про добровільне об’єднання місцевих громад», у десятиденний термін ми надіслали відповідного листа в громаду, до якої виявили бажання приєднатися найбільше гаївчан. Відтак Байковецька сільська рада має ратифікувати наше рішення (тобто дати згоду на об’єднання) на своїй черговій сесії. Після цього розпочнеться процедура самого об’єднання – буде створено відповідну комісію, куди має увійти рівна кількість членів з обох громад.

Словом, зараз «м’яч» на боці Байковецької об’єднаної територіальної громади.

– Знаю, від Байковецької сільської ради у Гаї-Шевченківську недавно надійшов лист з приводу можливого об’єднання. Як на мене, текст листа з доволі розмитими «контурами» перспективи.

– Нещодавно я спілкувався з Байковецьким сільським головою Анатолієм Куликом, який зазначив, що незабаром має відбутися засідання в Тернопільській обласній державній адміністрації щодо дальшого об’єднання територіальних громад згідно з перспективним планом області. Відповідно до цього плану буде прийнято рішення, чи має економічну перспективу об’єднання Гаїв-Шевченківських з Байковецькою громадою.

З боку Гаї-Шевченківської сільської ради робота виконана на 100%: забезпечено демократичне волевиявлення жителів села, у відповідних часових рамках виконано формальні процедури. Плануємо відвідати чергову сесію Байковецької сільської ради, аби виступити перед тамтешніми депутатами, донести позицію громади с. Гаї-Шевченківські.

– Уже тривалий час Тернопільська міська рада наголошує у відповідних листах на адресу Гаї-Шевченківської сільської ради, що не збирається платити за утримання в дитячих садках міста жителів Гаїв-Шевченківських…

– Як на мене, така риторика для державних посадовців є неприйнятною. Не можна розділяти дітей на міських і сільських. Тим паче, що 93% працездатного населення Гаїв-Шевченківських працюють, навчаються, ведуть бізнес у місті Тернополі. Відповідно їхні податки потрапляють в бюджет міста.

До того ж Тернопільська міська рада ще не створила свою об’єднану територіальну громаду, щоб впроваджувати такі «новації». Втім поки що справа на стадії вимагання завідуючими садків міста довідок від гаївчан про прописку їхніх дітей. Усно «рекомендують» звертатися до мене, як сільського голови, аби з бюджету сільської ради компенсували витрати на своїх жителів.

Наш бюджет на 2017-ий рік становить 750 тис. грн. і не здатен покрити запропоновані міською радою витрати. Такі видатки плануються перед бюджетним роком – у міській раді не можуть цього не знати.

Ми залишаємо за собою право в випадку потреби відстоювати права мешканців села в суді.

– Бюджет сільської ради, у порівнянні з минулорічним, більший майже наполовину. На що використовуєте гроші?

– Трохи більше коштів з сільського бюджету цьогоріч спрямували на харчування дошкільнят у місцевому дитсадку – 25 тис. грн. на рік (минулоріч було 15 тис. грн.). Також робимо ямковий ремонт вулиць села. На 34 тисячі гривень закупили матеріалів для встановлення бордюрів на вулиці Мазепи, тут мешканці за свій кошт укладатимуть асфальт. 15 тис. грн. виділено на розвиток фізкультури і спорту. Нещодавно провели встановлення нових ліхтарів, заміну лампочок для вуличного освітлення. Багато грошей з бюджету поглинають енергоносії.

– До Великодня заходи з благоустрою передбачені?

– Аякже. В рамках двомісячника благоустрою проводимо толоки, до яких залучені члени виконавчого комітету, депутати сільської ради, свідомі жителі села.

– Богдане Васильовичу, завершилася тривала процедура затвердження детального плану території площею 5 га, які є у власності Гаї-Шевченківської сільської ради…

– Так, остаточним проектом частина цієї площі передбачена під багатоповерхову забудову, для встановлення насосної станції на каналізацію. Ще частина – під комерційну діяльність. Дев’ять земельних ділянок передбачено для бійців АТО та малозабезпечених осіб з Гаїв-Шевченківських (які саме верстви населення увійдуть у цю категорію, вирішимо сесією сільської ради пізніше).

– Доволі довго у Вашому селі триває добудова школи. Чи є зрушення у цій темі?

– Тримаю руку на пульсі щодо цього питання. Наразі стан справ такий: Гаї-Шевченківською сільською радою подано проект щодо завершення будівництва школи в нашому селі на розгляд комісії з Державного фонду регіонального розвитку. Маю щиру надію, що цьогоріч таки виділять кошти на перекриття даху, щоб врятувати хоча б те, що вже зроблено силами мешканців села з 2009 року. На накриття потрібно 1 мільйон 410 тисяч гривень. Коли перекриємо дах, приміщення ще може певний час стояти.

Загалом, аби завершити школу, треба 42 млн. грн., але зрозуміло, що цих грошей з Державного фонду регіонального розвитку нам не отримати, оскільки на всю область заплановано орієнтовно 100 мільйонів гривень. Віддати половину грошей одному селу все-таки неправильно, і ми це розуміємо.

–  Нещодавно у соціальних мережах інтернету Ви опублікували фото про те, як ремонтуєте місцеву дорогу. Невже це належить до компетенції сільського голови?

–  Дорогою, яка на фото, щодня їздять жителі Гаїв-Шевченківських. Вони в жахливому стані – це добре відчувають підвіски автомобілів. Ремонт цього шляху у компетенції Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, яка не справляється зі своєю роботою не тільки в Гаях-Шевченківських. Коли я власноруч засипав ями, дехто назвав це піаром. Але цим вчинком я, як звичайний громадянин, лише хотів продемонструвати, що кожен з нас спроможний впливати на стан справ. А скаржитися найлегше.

–  Торік у селі запрацювали спортивний зал, хоровий клас. Чи виправдали вони сподівання?

–  Спортзал користується популярністю серед молоді, яка вже має де проводити вільний час з користю. Хтось грає в теніс, комусь більше подобається на силових тренажерах, інші займаються із боксерською грушою. Вхід у зал безкоштовний, але ми встановили там скриньку для добровільних внесків, з яких купуємо миючі засоби для прибирання залу. Так само величезною популярністю серед дітей різного віку користується хоровий клас. Оскільки в нашому селі є «вища хорова ліга» – два церковних хори, багато молоді прагне увійти в їхній склад, тому навчаються з натхненням. Під час сільських урочистостей залюбки залучаємо до виступів дітей з хорового класу.

– Богдане Васильовичу, у лютому Ви зустрічалися із прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом. На які теми спілкувалися?

– Ще торік я, як учасник Революції Гідності, зустрічався з Президентом України. Тоді Петро Порошенко пообіцяв консолідувати зусилля з майданівцями, які і привели його до влади. Цьогоріч 17 лютого відбулася зустріч з Володимиром Гройсманом та іншими урядовцями. Того дня за ініціативи Президента Гройсман рекомендував головам обласних державних адміністрацій призначити своїми радниками на місцях осіб з числа поранених майданівців. Зокрема у Тернопільській області радником голови ОДА призначено мене. Працюватиму на громадських засадах. Ще не вивчив до кінця свої повноваження, але сам факт того, що до нас прислухаються, вважаю позитивним. Мені залежить на тому, щоб це призначення не стало просто «галочкою» з боку влади, про яку всі забудуть до наступної річниці Майдану. Моє завдання: доносити думку майданівців на вищих рівнях влади, контролювати виконання рішень щодо соціального захисту осіб, постраждалих під час Революції Гідності та бійців АТО. Щоб країна дійсно змінювалася. Зокрема, на крайній в часі сесії Тернопільської обласної ради я звернувся до депутатів, щоб прийняли рішення про підтримку блокади окупованих районів Луганської і Донецької областей, також щодо недопущення будівництва ГЕСів на Дністрі.

На нараді з прем’єром йшлося про непокараних досі вбивць Небесної Сотні, торгівлю з окупованими територіями, про завищені тарифи. Я поставив питання очільнику уряду, чи вважає він справедливим, коли прибиральниця отримує практично таку саму зарплату, як головний лікар і чи реально прожити на мінімальну пенсію, котра майже не змінилась за останні три роки. Конкретної відповіді я не почув навіть на це, найменш болюче запитання.

– Питання на завершення: Богдане Васильовичу, а про появу чого у Гаях-Шевченківських поки що лише мрієте?

– Створити сквер для відпочинку неподалік сільської ради. Мені, наприклад, подобається стиль роботи хлопців і дівчат з громадської ініціативи «Urban.te», які оновили набережну Тернопільського ставу «Циганка». Коли сільська рада матиме достатньо грошей, обов’язково запросимо їх до себе.

– Дякую за розмову!

Спілкувалася Ірина ЮРКО.