Має бути місяць безкоштовного проїзду: суд скасував тарифи на проїзд у громадському транспорті Тернополя

Минулого тижня тернопільський юрист домігся в суді скасування скандальних тарифів на проїзд в громадському транспорті Тернополя. Поза тим, в міській раді наразі не придумали нічого мудрішого, як… ігнорувати рішення суду. Що цікаво, це не перший гучний судовий позов, який останнім часом програє міська рада. І при цьому відповідальності за спричинену людям фінансову шкоду ніхто з чиновників досі не поніс, пише УНІАН.

Нагадаємо, після того, як 1 листопада минулого року міськвиконком істотно підняв тарифи, тернополяни влаштували «Тарифний майдан» та перекриття доріг. Бачачи, що вир емоцій може мати непередбачувані наслідки, прямо під час чергової велелюдної акції протесту під міськрадою міський голова Сергій Надал дав задню і скасував рішення виконкому. Та щойно згуртованість тернополян послабала, 15 листопада міськвиконком таки затвердив нові тарифи. І вони мало чим відрізнялися від «першолистопадових». Однак на чергові акції протесту запалу у великої кількості терноплян не вистачило. А вимоги поодиноких активістів мерія традиційно проігнорувала.

Економічну обґрунтованість довести не змогли

Адвокат Ростислав Небельський свій позов подав, щойно 1 листопада тарифи ввели в дію. Тоді жителі міста не могли збагнути, як у регіоні з найнижчою у державі зарплатою можна було готівковий тариф підняти в рази і встановити антирекорд України: 9 грн в маршрутках і 8 грн в тролейбусах.

«Я вказував, що рішення міськвиконкому від 30 жовтня суперечить процесуальним нормам і не відповідає регуляторним актам. Держава, розуміючи, що органи місцевого самоврядування можуть приймати обтяжливі для населення рішення, встановила певні критерії етапності, щоб такі рішення були затверджені. Основний документ, який передує прийняттю акту, є аналіз його регуляторного впливу. Тобто орган місцевого самоврядування повинен був описати проблему, запропонувати кілька шляхів її вирішення і обирати той, який є найбільш доцільним», – каже адвокат.

Натомість міська рада, стверджує юрист, процедури не дотрималася. Згодом, за словами Небельського, 15 листопада виконком зробив ще юридично неграмотну дію: відновив скасоване рішення від 30 жовтня і вніс до нього зміни.

«Тоді як все потрібно було починати заново, адже це окремий регуляторний акт. Треба було організовувати громадські слухання, обґрунтовувати нові тарифи. Обґрунтованість тарифів я також оспорював. І представник міської ради не зміг довести, що затверджені виконкомом тарифи мають економічне обґрунтування. Кажуть, зросла мінімальна зарплата і тому має бути ось такий тариф. Але треба було вказати, скільки у вас працівників, які затрати і яким чином підняття мінімальної зарплати збільшує тариф. Тим більше, що в Тернополі запровадили автоматизовану систему оплати, отже вплив росту мінімальної зарплати має бути мізерним», – переконаний адвокат.

Він висловлює здивування тим, що після встановлення валідаторів у тролейбусах там залишили кондукторів, перетворивши їх на «ходячі валідатори». При цьому наводить приклад Львова, де пасажири купують квиток або у водія, або ж здійснюють безготівковий розрахунок з допомогою гаджетів завдяки QR-коду.

«Натомість в Тернополі в систему громадських перевезень запустили паразитуючу структуру. А потім міська рада малює нам тарифи, довести економічну виправданість яких не може. Досі не зрозуміло, яка роль товариства «Системний зв’язок». Я вважаю, що це – фірма-прокладка. Через запит спробував з’ясувати, скільки місто платить цій структурі. Мені відповіли – це комерційна таємниця. Місто замовило розробку автоматизованої системи, закуповуємо валідатори. А потім замість того, щоб комунальне підприємство цією системою користувалося, ми беремо окрему приватну структуру, якій надаємо статус оператора, і платимо їй гроші. Я не побачив тут нічого такого, чим місто могло б гордитися», – наголошує Ростислав Небельський.

«Мерія тепер має думати про компенсацію»

У Тернопільському адміністративному окружному суді, згадує адвокат, слухання за його позовом штучно затягували. І врешті у задоволенні позову відмовили.

«Але в мотиваційній частині рішення суду було багато маніпуляцій. Скажімо, суддя Дерех вказала, що тарифи на проїзд затверджені 15 листопада, а я оскаржую не це рішення, а від 30 жовтня. Це при тому, що жовтневе рішення стало основою для рішення від 15 листопада. Також відмова будувалася на софізмах – логічних помилках, на основі яких потім будується начебто аргументований висновок. Скажімо, суддя посилалася на те, що виконано один пункт із закону про регуляторні акти, а отже при прийнятті тарифів дотримано законодавства щодо засад державної регуляторної політики. Тоді як насправді там мав бути виконаний цілий перелік пунктів, а не лише один з переліку», – звертає увагу Небельський.

Насправді аналіз регуляторного впливу не був належним. Це вдалося довести в черговій судовій інстанції.

«Тернопільський суд лише виконував видимість правосуддя. Не буду озвучувати своє розуміння, чому так діяла суддя Дерех. Але під час апеляційного слухання у Львові я зразу заявив, що в суді першої інстанції я був позбавлений права на справедливий суд. Суду не було. Була людина в мантії, яка згодом видала рішення з видимістю правосудного», – окреслив своє бачення ситуації юрист.

Міська рада, намагаючись довести в суді свою правоту, апелювала до того, що Державна регуляторна служба (ДРС) не заперечувала проти нових тарифів.

«Але насправді в ДРС не заперечували лише тому, що про ці тарифи і процедуру їх встановлення ніхто не повідомляв. Після такої заявив представників міськради я звернувся до керівника ДРС Ксенії Ляпіної, після чого вони дали свої офіційні висновки, які співпадали з моєю позицією. Загалом протилежна сторона вдалася лише до одного аргументу – якщо суд скасує тарифи, буде колапс. Так само вони говорили, коли незаконно забудували Привокзальний майдан, мовляв, як тепер скасовувати рішення, якщо будівля вже збудована. Виходить, що тернополяни повинні страждати через незаконні дії міської ради тільки тому, що хтось ці незаконні рішення систематично приймає», – дивується Ростислав Небельський.

Він вважає, що зайво витрачені кошти тернополянам мають бути компенсовані. Адже півроку жителі міста переплачували за проїзд, а для великих сімей це – чималі видатки.

«Зараз міська рада має думати, яким чином це все компенсовувати. Як варіант, запроваджувати місяць безкоштовного проїзду. Бо практику «нашкодити і не понести за це жодної відповідальності» пора припиняти», – каже адвокат.

У мерії готують касацію

Тим часом в міській раді після прийнятого апеляційною інстанцією рішення спробували банально сховати голову в пісок. Наступного дня на сайті міської ради лише з’явилася інформація, що тарифи на проїзд у Тернополі залишаються без змін. Чим саме зумовлена поява даного оголошення в замітці не пояснювалося. Окремі кондуктори в тролейбусах дізналися про рішення суду вже від пасажирів. Останні ж дізналися про відміну тарифів безпосередньо з уст судді завдяки відео, яке оприлюднив Ростислав Небельський у Фейсбуці. Загалом дане відео переглянуло понад 8,6 тис. осіб. В транспорті почали виникати конфлікти, адже тернополяни цілком логічно доводили своє право платити за старими тарифами. В міській раді натомість зайняли вичікувальну позицію.

«Наразі ми ще не отримали рішення суду з печаткою. Після цього вже будемо приймати рішення щодо тарифів. На рішення апеляційної інстанції подаватимемо касацію», – окреслила план дій мерії керівник прес-служби Мар’яна Зварич. Водночас Небельський підкреслює, що звернення до Верховного суду не позбавляє міську раду зобов’язання виконувати уже прийняте апеляційним судом рішення. Мовляв, щойно суд скасував рішення про підняття тарифів, мали почати діяти попередні.

«Рішення суду набуло законної сили одразу після оголошення. Начальник міського управління транспорту Ігор Мединський був присутнім на заключному засіданні і все чув. Тобто зараз їм не потрібно тексту рішення, вони його знають. На папері буде лише регулятивна частина. Якби в нас в місті була добросовісна влада, вже 16 квітня керівництво Тернополя мало дати вказівку про зміну тарифів і перегримування валідаторів. Натомість міська рада зробила вигляд, що нічого не сталося. Таким чином вже який день порушуються права споживачів. Зважаючи на таке свавілля міської влади, громаді треба самостійно боротися за свої права», – зазначає адвокат.

Додає, що в даному випадку через невиконання рішення суду мала б відреагувати і Держспоживслужба.

Чиновників програні суди нічому не вчать Перед рішенням щодо скасування тарифів, начальник міського управління транспорту Ігор Мединський впіймав облизня ще й в особистій судовій тяганині. Він позивався до активіста Олега Синовця, яким був одним з ініціаторів «Тарифного майдану». Звільнення Мединського з займаної посади через спричинений у листопаді транспортний колапс було однією з вимог активістів.

«Влада міста не знайшла більше причин на мене натиснути, як подати ось такий безглуздий позов до суду за оприлюднення помилкових даних, які мною були спростовані того ж дня. Очільник управління транспорту, комунікацій та зв’язку 16 листопада подав на мене позов до суду про захист честі, гідності та ділової репутації», – каже Олег Синовець.

Після кількамісячної судової тяганини Чортківський районний суд відмовив позивачу у задоволенні позову. Підтримала Синовця і громадськість міста, засудивши намагання Мединського тиснути на активістів замість того, щоб визнати свої прорахунки і переглянути відповідність займаній посаді. Залишилась на посаді і начальниця міського управління освіти Ольга Похиляк, незаконність наказу якої щодо диференціації плати для дітей в навчально-виховних закладах міста залежно від їх місця прописки було доведено у суді.

«Суд постановив, що неможливо змінювати плату залежно від проживання. Наказ скасовано. Ми публічно закликали Ольгу Похиляк повернути батькам ті кошти, які з них незаконно зібрали. Зокрема, пропонували ці зайво сплачені людьми кошти зарахувати як плату за харчування їхніх дітей. Але кошти не повернули, сказали, що на той момент договори були чинні і кошти були оплачені на підставі договорів. Деяким батькам взагалі казали дурниці, мовляв суд скасував наказ управління освіти за позовом Анни Хасан, відповідно це скасування діє лише стосовно неї і її дитини, а не до їхніх дітей. Потім почали запевняти батьків, що договори в суді не скасовані, а лише наказ, хоча ці договори були запроваджені на основі наказу», – розповідає Небельський.

За його даними, частина батьків вже перестала платити кошти, які в них вимагали на підставі договорів. «Але на цих батьків почався тиск. Їм продовжували давати рахунки, казали письмово написати причину відмови оплачувати. Через свою зайнятість іншими процесами мені довелося трішки відійти від цієї справи. Але я вже закумулював дані 50 осіб, які готові через суд повертати свої кошти. І наступним кроком буде судовий позов про стягнення цих коштів», – пообіцяв адвокат.

Андрій Вацик, УНІАН