Керівник кінологічного центру Віталій Жилка: «Якщо хвостатий занюхає наркотики чи вибухівку, йому забороняється гавкати, дряпати або бурхливо виражати емоції, щоби своїми діями не спровокувати вибух»

Службові собаки Тернопільського кінологічного центру мають грізний вигляд, добре серце і дуже допомагають нашим правоохоронцям. Вони працюють у поліції і здатні винюхати наркотики і вибухівку, знайти зниклу людину та затримати зловмисника. Ці чотирилапі вірні своїй справі, а особливо їхня допомога необхідна в зоні ООС.  Наші журналісти вирішили дізнатися, як працюють собаки-помічники правоохоронців. Зараз у кінологічному центрі на вихованні у 14 кінологів перебувають 23 собаки – це німецькі та бельгійські вівчарки. У скорому часі ще троє цуциків розпочнуть своє тренування, а поки що вони гасають подвір’ям і багато сплять. Хвостаті співробітники використовуються по-різному: у службово-розшуковій діяльності, для виявлення вибухових речовин і наркотиків, при пошуку зниклих і загиблих людей.

Керівник Тернопільського кінологічного центру ГНПУ Віталій Жилка на цій посаді ось уже чотири роки, до цього працював у різних підрозділах поліції. Нашим журналістам розповідає, що робота з чотирилапими йому дуже подобається.

– Я собак любив завжди, тому зовсім не жалкую про свою роботу. Це мої вірні друзі, вони справді радіють твоїй присутності, ніколи не зрадять і цінують нашу турботу, – розповідає Віталій Жилка.

Службові собаки живуть у вольєрах, там чисто, тварини захищені від вітру та опадів. Щойно ми підходимо ближче, як чотирилапі починають гавкати. Керівник жартома зазначає, що їхній гавкіт – це найкраща сигналізація. Під опікою одного інспектора можуть бути не більше трьох собак, щоби кожному з них він зміг приділити достатньо уваги. Територія кінологічного центру не велика, але й розростатися немає куди, адже з однієї сторони межує з обласним військкоматом а з іншої – Національна гвардія. Для такого місця хотілося б, звісно, більшого простору. Цікавимось, як годують собак. В основному це натуральне харчування – каші з субпродуктами, а у випадку, якщо хвостатий їде у відрядження – сухий корм. Керівництво кінологічної служби зазначає, що грошей на повноцінне харчування тваринам вистачає. Наші журналісти погоджуються, адже кожна собака – здорова, з блискучою шерстю і натренованими м’язами.  Ветеринара у центрі немає, раніше був, але посаду скоротили. Самі кінологи, зважаючи на специфіку роботи, вміють надавати необхідну допомогу собакам, та якщо ситуація складна, везуть до приватного ветеринара.

Цікавимось, чи є різниця у тому, яку породу собак використовувати для роботи. За словами керівника центру, те, як собака зможе освоїти той чи інший навик, не залежить від породи, але маленькі або непристосовані до клімату тварини не можуть виконувати складні завдання. Розведенням собак у центрі не займаються, усіх цуциків отримують зі спеціального розплідника.

– В Ірпіні є кінологічний центр, у якому працює єдиний розплідник службових собак Національної поліції України. Звідтіля ми отримуємо цуценят, виховуємо їх і тренуємо для подальшого проходження служби. У віці 3-х місяців проводимо тестування майбутніх хвостатих помічників. Основні критерії для відбору – активність, енергійність і схильність до апортування, адже спокійних тварин навчати важче. Дресура відбувається через гру, рідше через їжу. Спочатку собаки проходять загальний курс, де навчаються виконувати звичні для всіх команди: сидіти, лежати, до мене, поруч. Після цього – спецкурс, тривалість якого 6 місяців, саме там навчають шукати зброю, наркотики, вибухівку, людей, – каже керівник кінологічного центру області Віталій Жилка.

Собаки часто стають у нагоді правоохоронцям. Особливо під часу пошуку людей, адже у нашій області все частіше трапляються випадки, коли зникають не лише дорослі, а й губляться по лісах дітки. Кінологи розповіли, що цієї зими в одному із сіл на Монастирищині 18-річний хлопчина втік з дому і хотів покінчити життя самогубством. Службова собака привела правоохоронців до нього, і юнака встигли врятувати. Загалом собак часто залучають для обшуків та пошуку зброї і наркотичних речовин. Також собаки – повноцінні учасники антитерористичної операції. Службові собаки неодноразово бували в зоні АТО, де шукали вибухівку та зброю, разом із військовослужбовцями стояли на блокпостах.

Працювати у кінологічному центрі можна лише після того, коли особа пройшла конкурс до лав національної поліції на загальних підставах. Також неофіційною вимогою є любов до собак. А ще потрібно пройти спеціальні курси, які тривають 3-4 місяці, і тільки після цього можна встановлювати контакт із чотирилапими. Примітним є те, що у тернопільському кінологічному центрі немає кінологів-дівчат, хоча у багатьох таких структурах по Україні жінки дресирують собак на рівні з чоловіками.

– Законом передбачено й роботу із власною собакою. Якщо тварина відповідає усім нормам і вдало пройшла тестування, то за договором її можна взяти на роботу. Такі випадки у нашому кінологічному центрі були, – розповідає керівник центру Віталій Жилка.

Микола Крайник – кінолог із 9-річним досвідом. За весь час своєї роботи виховав двох дорослих собак, зараз займається з молодими вівчарками, яким пів року та рік, кожна з них працює у своїй сфері – спеціалізованій та слідовій. Каже, що собаки його ревнують, але лише в тому випадку, якщо пересікаються усі разом на площадці. Вдома Микола також має собаку, це вівчарка, хоча й каже, що чотирилапих йому і на роботі вистачає.

– Мені подобаються собаки. Взагалі те, чим я займаюся, для мене не лише робота, а й хобі. Собак потрібно любити, якщо ти їх не любиш, то не зможеш займатися з ними. Хвостаті все відчувають. Краще до них не підходити,  якщо хвилюєшся, бо вони банально не будуть виконувати команд. Думаю, що у моїй роботі нічого складного немає, просто потрібно мати бажання. Також зазначу, що дуже важлива інтонація, до якої тварина в подальшому звикає. Зі своїми підопічними передусім встановлюю контакт, обіймаю її, трохи бігаємо разом. Потім вигулюю і тільки після цього тренування, яке проходить у формі гри. Займаємось у різних місцях, щоби тварина нічого не боялася, щоб її не дратував сторонній шум, – розповідає старший інспектор кінологічної служби Микола Крайник.

Коли собаку вчать шукати за запахом, то у місця, де знаходиться предмет, підкладають іграшку. Так пес починає асоціювати запах, наприклад, з улюбленим м’ячиком, а коли отримує завдання, сприймає це не як роботу, а як заклик до гри.

– Собака шукає іграшку, щоби погратися, а поруч завжди присутній запах наркотичної речовини або вибухівки. Надалі іграшка не буде ховатися, а буде закладатися тільки речовина з відповідним запахом, – розкриває методику навчання кінолог Микола Крайник.

Тренування відбуваються щопонеділка та щоп’ятниці, але це зовсім не означає що собаки не тренуються щоденно.  Тренування, які проводять двічі на тиждень, – спеціальні, на них вправляються у майстерності брати слід та у пошуку необхідних предметів.  До речі, як виявилось, немає різниці у роботі – пес чи сука, усе залежить від кінолога. Хоча за особистими спостереженнями працівників кінологічного центру, пси трохи розсіяні, вони розпорошують свою увагу на кілька предметів, суки ж дуже добре йдуть по сліду.

– Агресія для службових собак – явище неприйнятне. Звісно, їх тренують затримувати зловмисників, але лише за командою. Якщо хвостатий занюхає наркотики чи вибухівку, йому забороняється гавкати, дряпати або бурхливо виражати емоції, щоби своїми діями не спровокувати вибух. Тварина просто сяде поруч, показуючи кінологу, що там щось є. Наприклад, собак, яких готують для роботи в аеропортах, вчать іти за сумкою чи людиною, у якої тварина занюхала небезпечний предмет чи речовину, без прояву агресії, але так, щоби не загубити у натовпі, – розповідає керівник кінологічного центру Віталій Жилка.

Собаки працюють за будь-якої погоди, але тут потрібно розуміти, що у сильну спеку чи мороз тварина втомлюється швидше. Взагалі за правилами чотирилапий не повинен працювати довше, ніж 4 години, якщо дуже холодно або жарко – 2 години. Зрештою, кінолог сам помічає, скільки ще сил є у собаки, може трапитися й так, що тварина, втомившись, лягає на землю і відмовляється працювати,

– Головне у вихованні собаки – це ставлення. Усе потрібно робити з ласкою і добротою і ні в якому випадку не можна застосовувати силу. Я взагалі прихильник тієї теорії, що немає поганих собак, є погані господарі, – каже Віталій Жилка.

Собака не буде виконувати команди іншого кінолога. Якщо змінюється господар, треба пройти певний адаптаційний етап. Спочатку собаку брати на вигул, потім готувати, а коли звикне – почати працювати.

– Зазвичай собака служить до 10 років, потім його нюх слабшає, витривалість також і працювати з правоохоронцями він не може. У таких випадках, як би це не звучало жорстоко, собаку списують. У той же час самі працівники кінологічного центру ставляться до собак, як до друзів, тому часто забирають собі або намагаються знайти їм добрі руки. Жодна  собака з нашого центру не опинилася на вулиці, – розповідає пан Жилка.

Щороку в Україні відбуваються спеціальні змагання для службових собак. Наш центр також бере в них участь. Для початку проводять внутрішні змаги, і тоді за результатами обирають кращого собаку та кінолога для участі у змаганнях. Всеукраїнські змагання включають у себе слідову роботу, смугу перешкод,  загальний курс дресирування, вибірка речі, пошук гільз і затримання злочинця. Потім підбивають підсумки у кожній номінації – певна кількість балів, хто набрав найбільше – переможець.

– Наші співробітники беруть участь у змаганнях постійно. Цього року отримали 16 місце із 41. Вважаю це непоганим результатом, зважаючи на те, що на змагання поїхав молодий кінолог із молодим собакою. Зазвичай ми входимо в 10 кращих, а 3 роки тому отримали перше місце, – повідомив керівник кінологічного центру.

Також виявилося, що у центрі проводять спеціальні екскурсії для школярів. Під час заходу діти можуть ознайомились зі специфікою служби кінологів і перевірити навички поліцейських собак. Співробітники центру проводять для школярів екскурсії по території підрозділу та знайомлять зі службовими собаками. Діти мають змогу побачити, як працюють чотириногі напарники поліцейських у залежності від своєї спеціалізації.

Вікторія Ушакова

Джерело: Тижневик “Номер один”