Бережанська в’язниця: як у центрі міста формувалась історія репресій і опору
Бережани унікальні своїм плануванням. Майже цілу дільницю в самому центрі міста, на високому пагорбі Містечка, ще з другої половини ХІХ століття займала перша міська в’язниця.
Зі зростанням міста зростала й злочинність. Австрійська влада активно саджала за ґрати як дрібних міських злодюжок і шахраїв, так і серйозних злочинців чи людей, яких вважала «політичними».
1️⃣ Історія будівлі.
На картах ХІХ століття будівля вже позначена, але як карна установа вона постала у 1884 році — коли бережанському суду надали статус окружного. В’язницю облаштували в будівлі колишньої школи. Саме її згадував Богдан Лепкий: на другому поверсі діяла Нормальна школа, а на першому — вже був ізолятор! Вікна класів виходили на нинішню вулицю Кульчицької, яка тоді нагадувала «вовчий яр без хідника і світла». Учні часто підслуховували розмови арештантів.
2️⃣ Внутрішнє облаштування.
Було облаштовано 10 одиночних камер і 18 загальних. Усередині також діяли каплиця, школа, лікарський амбулаторій, кухня, пральня, лазня, дезінфекційна кімната та дві лікарняні палати — для чоловіків (6 ліжок) і для жінок (4 ліжка). У подвір’ї розбили квітники.
3️⃣ Репресії.
У 1920-х польська влада активно саджала за ґрати патріотичну молодь та інтелігенцію. У 1922 році тут утримували близько 180 політичних в’язнів, а в 1923 — вже 192. Преса згадує численні голодування і вимоги політв’язнів: доступ до преси, окремі камери тощо.
4️⃣ Підтримка ззовні.
Інтелігенція міста долучалась до патронатів — опіки над в’язнями та їхніми родинами. Головою одного з них був адвокат д-р Адольф Шюссель. Його підтримували українські адвокати М. Західний та В. Бемко, добиваючись полегшення умов утримання. Жителі збирали пожертви: за 1920-ті роки — понад мільйон польських марок. 24 жінки з Бережан щоденно готували їжу для в’язнів.
5️⃣ Освіта та культура.
Польська адміністрація декларувала можливість навчання у тюремній школі — релігія, читання, письмо, арифметика, історія, географія. Були постійна та пересувна бібліотеки.
На місці брами праворуч містились в’їздні ворота на територію в’язничного двору.
Тепер тут меморіальна таблиця, а також працює факультет енергетики та електротехніки ВП НУБіП України.
6️⃣ Праця як перевиховання.
У тюрмі діяли ремісничі майстерні — столярна і шевська. Засуджені на довгі терміни вчилися ремеслу, інші виконували господарські роботи за межами тюрми: прибирали ринок, вивозили сміття, рубали дрова. За працю отримували оплату.
7️⃣ Адміністрація.
З 1928 року в’язниця підпорядковувалась напряму Міністерству юстиції. Пенітенціарну частину контролював окружний прокурор Юзеф Шольц. Керували установою Владислав Біллік та Францішек Сівецький.
8️⃣ Публічні страти.
У 1922 році під Руриськами було виконано смертний вирок — розстріл грабіжника В.Б. у присутності глядачів і сотні озброєних солдатів.
9️⃣ Трагедія 1941 року.
Найжахливіші події сталися з приходом радянської влади. Арешти гімназистів, інтелігенції, катування, розстріли — все це відбувалося в підвалах тюрми. Деяким в’язням вдалося втекти… через каналізаційні труби, що виводили під район Містечко у бік Жорнисьок.
🔟 Післявоєнна доля.
У 1959 році будівлі колишньої в’язниці передали Бережанському технікуму сільського господарства. Почалася нова сторінка історії.
