Ялинка до свят: як вберегтись від небезпек і обману

Чим може відгукнутись святковий ажіотаж для простих ялинок і простих українців?

“В лесу родилась ёлочка”, або Радянська ялинкова пропаганда

Уперше в помешканнях східних слов’ян ялинка з’явилась після відповідного розпорядження царя Петра І, яким він доручив прикрашати двори та оселі хвойним гіллям (не ялинками!). Втім, на території нинішньої України на різдвяні свята споконвіку використовувались дідухи, що відношення до ялин чи то сосен не мали жодного.

Ялинки у вигляді новорічної прикраси в Україні з’явились уже в радянський час. Відтоді і на 1/6 частині суші ялинка перетворилась на своєрідний новорічний фетиш, разом з “голубим огоньком”, совєтським шампанським та салатом олів’є на столі.

Громадян Країни Рад змалечку привчали шанувати вітчизняні свята. Взяти хоча б буквар – цю радянська абетку, на сторінках якої також знайшла гідне місце новорічна ялинка. Ба більше, радянська пропаганда запровадила термін “ёлка” в розумінні назви самого новорічного свята. Так, всі пригадують знаменитий малюнок “Ленин с детьми на ёлке в Сокольниках”.

Таким чином, з малечку діти СРСР звикали до того, що ялинка – невід’ємний атрибут нового року. З другого боку, ідеологічна радянська ялинка, як нездоланний атавізм минулого, зробилась засобом боротьби влади з громадянами вже у наш час. Бо якщо у влади є потреба заборонити будь-яке мирне зібрання громадян – то для цього одразу знаходиться вагомий аргумент: спорудження “йолкі”. І не важливо, який місяць за вікном.

Тому не дивно, що і в наші часи майже всі (і президент Янукович так само), за звичкою називають різдвяне дерево “йолкой”, хоча майже скрізь у квартирах з цією метою використовують сосни. Також у цьому контексті можна згадати і класичну новорічну пісню “В лесу родилась ёлочка”. Дуже прикро, що доводиться критикувати пісню, якій раділи мільйони наївних радянських дітлахів.

Ялинка принесла дітям радість – так говорить пісня. Найцікавіше те, що ялинку в пісеньці саме рубають, самовільно приносять з лісу. А мультфільм про те, як жінка чоловіка з сокирою у ліс по ялинку посилала, пам’ятаєте? І таких прикладів хоч греблю гати.

Чому не варто купувати живих ялинок

Аргументи щодо неприпустимості використання живих дерев у формі новорічної прикраси озвучуються екологами регулярно. Але для того, аби збагнути усю важливість цього переконання, необхідно усвідомити наступне.

1. В природі кожне дерево, проживаючи відведений йому вік, займає відповідну ділянку і виконує певні функції, зокрема, поглинає вуглекислий газ та шкідливі речовини, що надходять у атмосферу з вихлопами автомобілів та викидами промислових підприємств.

Натомість воно повертає в повітря кисень. Бажання просто бачити протягом різдвяних свят в кімнаті ялинку не може виправдати того, що це дерево вже ніколи не зможе виконати призначених йому функцій в екологічній системі.

Один гектар хвойних дерев виділяє 30т кисню на рік (не враховуючи фітонцидів).

2. Ялинки для “новорічних” зазвичай бувають: а) спеціально вирощеними, б) отриманими внаслідок санітарних рубок та прорідження молодих насаджень та в) плодом браконьєрського промислу. В кожному з цих випадків існують претензії щодо виправданості знищення дерев.

Часто-густо “новорічні” дерева вирощують на спеціальних плантаціях. Цим займаються спеціальні підприємства, сайти яких можна легко знайти в інтернеті. Ялинкові плантації, згідно з документами і цільовим призначенням, є лісами. Тобто частина лісів використовується у вигляді ялинкових плантацій. І таких плантацій нараховується тисячі гектарів.

Так, для потреб вирощування новорічних ялинок в Київській області виділено кілька тисяч гектарів лісових земель. Вирощування “ялинок” за фактом є використанням лісової площі у вигляді городу. Дерева тут ніколи не сягають кількарічного віку, тут ніколи не ростиме підлісок, ніколи не зможуть нормально існувати лісові тварини та лісові рослини, яких крім самої сосни чи ялинки налічується сотні видів.

Інколи новорічні деревця дійсно є плодом санітарних рубок. По ходу підростання молодих дерев, насадження проріджують, даючи можливість рости найбільш здоровим і витривалим деревам. Відповідно, відсіюються всі хворі, пошкоджені і “криві”, що не входять в плани лісонасаджень. Тому шансів виявити серед цих “відсіяних” дерев такі, що придатні для ялинкових базарів, дуже мало.

Відтак нерідко при санітарних рубках відбуваються різноманітні махінації. Серед них – вирубка під виглядом хворих дерев таких, що найбільш придатні для продажу, тобто найкрасивіших і найздоровіших.

Що ж стосується дерев, добутих браконьєрами, то про це немає сенсу особливо розповідати. Адже зрозуміло, багато людей вважає, що може собі дозволити піти до лісу і вирубати дерево. Хто робить це для себе, а дехто і на продаж.

Так, нерідко міліція затримує браконьєрів із сотнями самовільно зрубаних дерев. Поширене і інше, не менш жахливе явище, коли браконьєрське добування дерев відбувається не в молодих посадках, а у стиглому лісі. Тоді браконьєри спилюють верхівки дорослих дерев, щоб продати їх під виглядом молодих ялинок. Інколи для того, щоб спиляти верхівку, спилюють все дерево, а вже потім відділяють від нього верхівку.

Кілька років тому “безголові ялинки” ще стояли біля пам’ятника Тарасові Шевченку в Києві, а сьогодні такі ж можна знайти неподалік, біля центрального корпусу університету, названого на честь Кобзаря.

За самовільні порубки чинне законодавство передбачає адміністративну відповідальність у декілька сотень гривень штрафу; додатково сплачується збиток, завданий державі, який іноді може сягати декількох тисяч гривень в залежності від віку дерева.

3. Серед дерев, які використовуються для новорічних свят, використовується також ялиця біла, яка скоротила свій ареал поширення у карпатському регіоні у 4 рази і продовжує зникати! 2003 року Львівська обласна рада ухвалила рішення “Про заборону вирубки ялиці білої для новорічних потреб” терміном на десять років.

Проте нерідко ця вимога ігнорується. Цього року, разом з великої смерекою, прикрашати різдвяний Ватикан направлять і 43 українські ялиці білі.

4. І, нарешті, “ялинки” на столичних ялинкових базарах цілком можуть бути привезеними з Чорнобильської зони відчуження. Адже саме з Чорнобильської зони починається неймовірно велика зона Полісся, що простягається за межі України на територію Білорусі. І саме тут практично немає ніякої охорони, свідків, лісників і ще когось, хто міг би завадити здійснити незаконну порубку.

Відтак, яку шкоду собі і довкіллю нанесе кожен з нас, купляючи “живу” новорічну ялинку, передбачити важко.

Як відрізнити самовільно зрубані ялинки від “офіційних”?

Відрізнити самовільно добуті ялинки від офіційно відведених для “новорічних потреб” доволі просто.

Всі офіційно спиляні дерева (у тому числі в ході санітарних рубок) спеціально вимічаються лісниками. Після того, як дерево спилюють, на його спил ставиться спеціальне лісорубне клеймо. Зазвичай воно виглядає як чорна або синя печатка у формі зірки чи іншої фігури, по центру якої міститься цифра. Доказів того, що дерево спиляне законно, якщо на ньому немає клейма – бути не може.

Законодавство щодо маркування законно спиляних дерев доволі жорстоке. Так, лише за знищення клейм або номерів на деревах і пеньках, накладається майнове стягнення в обсязі половини таксонової вартості зрубаної або наміченої до рубки деревини, на якій знищено ці знаки (абз.19, ст.62 Правил відпуску деревини на пні в лісах України, Постанова КМУ від 29 липня 1999№1378).

Якщо ви усе ж таки вирішили купити “живу ялинку”, не забудьте поцікавитись наявністю клейма на деревах, що вам пропонують! Купляйте (якщо вже вирішили купувати) ялинки лише на офіційних ялинкових базарах, адже на них, зазвичай, торгують офіційні представники лісгоспів.Треба знати, що лісники дерев ніколи не рубають. Лише пиляють. Тому, коли продавець новорічних ялинок пропонує вам зрубане сокирою деревце – це точно плід браконьєрських рубок.

Альтернативи

Прикро це визнавати, але ялинка за останнє століття стала невід’ємним атрибутом новорічних свят. Люди протягом кількох останніх поколінь виховані на тому, що Новий рік – це ялинка, Дід Мороз і подарунки останнього під ялинкою. Перевиховати людей, які виросли із такими звичаями, важко. Тому пропонувати світові просто відмовитись від ялинки сенсу немає.

Втім, цілком можна запропонувати кожному обрати собі альтернативу живій ялинці – зробивши добру справу для природи і при цьому не відмовившись від звичаїв. Альтернативами можуть бути штучна ялинка, ялинкові букети, ялинки в горщиках та імпровізації на тему ялинки.

Штучні ялинки. Найвідоміша альтернатива живій ялинці – штучна ялинка. Вона, звісно, коштує дорожче, ніж жива, проте вона може використовуватись багато років поспіль. Понад те, асортимент штучних ялинок значно більший, ніж асортимент живих. З такої ялинки не обсипається хвоя і з неї не ллється липка смола.

Ялинкові букети. Однією з найпопулярніших альтернатив, звісно, є ялинкові букети. Тобто використання хвойної гілочки замість цілого дерева. Таку гілочку також можна прикрасити “дощиком” і кульками. Зате дерево лишиться цілим.

Під час санітарних рубок лишається чимало гілочок. Купляючи хвойну гілку, ми, принаймні, не вбиваємо ціле дерево. Хвойні букети зручно розміщати у різних кімнатах, офісах, легше вписати у вибагливий інтер’єр.

Ялинки у горщиках. Останніми роками дедалі частіше почали з’являтися оголошення про продаж не зрубаних, а живих ялинок. Звичайно, коштують вони разів у 10 дорожче. Продавці закликають висадити дерево у відкритий грунт після свят. От, мовляв, яка радість! А можна, кажуть, залишити у квартирі, хай росте до наступного Нового Року!

Але, власне, не треба бути великим спеціалістом з ботаніки, аби зрозуміти, що подібний рекламний хід – звичайний “розвод” для пересічного споживача. Справжня ялинка “в горщику” повинна рости у ньому все життя, починаючи з проростання насіннини. Але зовнішній вигляд більшості “ялинок в горщиках” свідчить про те, що їх кілька днів тому викопали в лісі та пересадили у горщик.

Відомо, що хвойні дерева не виносять пересаджувань та зазвичай при цьому гинуть. Та навіть якби ялинка чи сосна справді були вирощені в контейнері – перебування цих дерев серед зими у теплій квартирі неодмінно призведе до загибелі рослини внаслідок неприйнятного температурного режиму, за якого має зимувати ялинка. Тепла квартира просто вб’є дерево, яке в цей період року має перебувати на холоді.

Імпровізації. Крім перелічених вище варіантів, існують інші альтернативи новорічній ялинці. Зокрема, це – імпровізовані “ялинки”, власноруч виготовлені з будь-яких матеріалів. Минулого року навіть відбувся всеукраїнський конкурс на найкращу імпровізовану ялинку.

Найбільш позитивним і, так би мовити, ситуаційним варіантом є оздоблення ялинки там, де вона росте. Це легко зробити, якщо ялинка знаходиться поряд з вашим будинком. У деяких містах існує традиція прикрашати живу ялинку, яка росте десь на придатному для цього місці – на одній з центральних вулиць або площ. Наприклад, у Севастополі функцію головної ялинки виконує ліванський кедр, що росте посеред міста.

Головна ялинка у місті

Найкращим прикладом нераціонального використання “новорічних” ялинок є встановлення “головних” ялинок на центральних майданах міст. Для виготовлення таких ялинок використовується металевий каркас, в який вставляються верхівки сосен різної довжини. В цілому конструкція реалістично нагадує велике дерево ялини (смереки), хоча використовують для оздоблення каркасу зазвичай верхівки сосен.

Чи можна вважати таке природокористування раціональним?

Для виготовлення головної новорічної ялинки України, що встановлювалась до святкування нового 2008 року на столичному Майдані Незалежності, було використано верхівки 300 сосен, у 2010 – 500!. Цікаво і те, що для спорудження цієї “ялинки” були використані дерева без лісорубних клейм, що було зафіксовано на відео природоохоронцями та оприлюднено в інтернеті. Після цього всю конструкцію ялинки завішали гірляндами і логотипами брендових солодощів і, власне, навіть зелені не було вже видно.

Чимало міст України вже давно відмовились від живих центральних ялинок і купили собі штучні. От і кияни після п’ятирічної боротьби нарешті побачать штучну ялинку на Хрещатику. Принаймні лишається сподіватись, що цю ялинку встановлюватимуть на Майдані ще багато років, а не купуватимуть нову “штучну красуню” щороку.

У підготовці матеріалу активно допомагали Олександр Соколенко, Михайло Богомаз та Наталя Шевченко.

Фото original-home.ru, supersadovnik.ru

Олексій Василюк, Національний екологічний центр, УП.Життя