На Тернопільщині знову об’явилась чупакабра

Чудернацьке іншомовне слово «чупакабра» віднедавна стало звичним у лексиконі українців. Так називають таємничу істоту, яка ось уже два роки проявляє себе у різних областях України, нападаючи вночі на кроликів (переважно) і випиваючи зі своїх жертв кров. Її нібито уже бачили, в Інтернеті «гуляють» навіть фотографії цього безжального вампіра, але все-одно чупакабра залишається чимось незбагненним і невловимим подібно до снігової людини. Можна вірити у її існування, а можна і не вірити, списуючи знищених кроликів на куниць та тхорів, про що багато хто відкрито каже.

Сама ж назва у перекладі з іспанської означає «той, хто висмоктує козячу кров», оскільки вперше цей хижак був зафіксований у 1975 році на одній із ферм Пуерто-Ріко, де винищив кіз і курей, випиваючи з них кров. І ось тепер монстр, очевидно, добрався до України. Більше того, зовсім недавно його сліди були виявлені у нашому районі, якщо точніше, то в Оленівці. У крайньому разі до нашої редакції зателефонували саме з цього населеного пункту, ошелешивши повідомленням: «Приїжджайте! У нас появилась чупакабра!».

… І ось ми в Оленівці, невеликому селі на 120 дворів, що неподалік Гримайлова. За провідника нам Гримайлівський селищний голова Ольга Примак, яка вже у курсі всіх новин стосовно підступного і хитрого хижака, який нагнав страху на місцевих мешканців. Спочатку ми заходимо на обійстя Романа Сліпця, у якого чупакабра, на тверде переконання чоловіка, умертвила дорослих кроля і кролицю, випивши з них кров. Засмучений господар показує нам розтерзаний невідомою істотою кролятник (одна із дерев’яних дощок, які накривали клітку, погризена і зірвана, дерев’яні скоби на дверцятах теж пошматовані зубами хижака і тримаються на чесному слові) та два застиглих тільця кролів. У мертвих тваринок дійсно не видно на шкірі жодних пошкоджень, крім акуратних кругленьких ранок на шиї за вухом, через які, очевидно, і висмоктувалась кров.

— Це сталось у ніч на 24 січня, – розповідає Роман. – Мій син Дмитро вийшов зранку, як завжди, щоб нагодувати кролів. Самець і самиця лежали у клітці мертві, але ще теплі. До сусідньої клітки, де були молоді кролі, вампір не добрався, оскільки цей кролятник є набагато міцніший і надійніший. Хоча добре видно з пошкоджень, що намагання пробратись всередину у хижака були.

— А може це собака чи тхір? – обережно запитуємо.

– Ну, що ви! – чуємо у відповідь. – Тхір не має такої сили, щоб відірвати товсту дошку, а собака кроля просто розтерзає, а не питиме кров. Це – чупакабра, однозначно. Моя сусідка Оксана Бородай навіть бачила її. Розпитайте… І показав дорогу до Оксаниного будинку, який десь за 150 метрів. Молода жінка майже не здивувалась появі журналістів, хіба що не дуже хотіла фотографуватись, бо якраз поралась по господарству і була не готова до знимкування. Втім, показала і розповіла все детально .

Ось її версія побаченого:

— Вперше це сталось вночі 11 січня. Десь о пів на п’яту я прокинулась від голосного гавкоту пса і було чути, як щось товчеться біля кролятника. Подумала, що злодії. Швидко одягнулась, взяла у руки швабру і виглянула надвір. Пес аж заходився на ланцюгу, але нікого стороннього не побачила. Обережно підійшла до хліва і ввімкнула надворі світло. І вже через кілька секунд всередині у мене все затерпло від страху: я помітила у клітці, де зазвичай сиділа кролиця, невідомого звіра. Я стояла буквально за метр від нього і добре розгледіла: був більший від великого пса, рудий, мав довгі гострі вуха, довгі задні ноги, надзвичайно худий, облізлий якийсь, вив і гарчав. Бридкий надзвичайно. На ватяних ногах я кинулась до хатніх дверей, наробила крику, розбудила чоловіка і через якийсь час ми вже обоє вибігли надвір. Але чупакабри у клітці вже не було. Непорушно лежала лиш мертва кролиця, за вухом якої було висмоктано кров. Вже потім я зрозуміла, що ж сталось насправді. Клітки у мене міцні, накриті важкою бляхою. Оте створіння підважило бляху і застрибнуло у клітку зверху. Бляха упала назад і воно, ота чупакабра, опинилось у пастці. Тому і вило, і гарчало. Якби я чимось важким притисла бляху, то не вибралось би ніяк. Але я злякалась, втекла. От воно і скористалось… До речі, мій пес, ще зовсім молодий, за кілька днів здох. Досі не знаємо через що. Молодих кролів, які були у сусідній клітці, після того ми забрали до дому. Але через кілька днів знову занесли у клітку. І чупакабра прийшла за ними. Це вже сталось у ніч на 24 січня, коли і в Сліпця задушили два кролі. Цього разу хижак відігнув зубами залізні скоби і витягнув білого молодого кроля. Випив з нього кров і залишив. До речі, ми поставили біля клітки три капкани, але він обійшов їх. Мені здається, що той вампір має якийсь інтелект, бо діє хитро і обережно. Ось така історія… Це точно не пес і не лисиця, і дуже нагадує ту бридку істоту, чупакабру, фотографія якої є в Інтернеті.

До речі, як нам розповіла Ольга Примак, гримайлівські та оленівські мисливці за день до нашого приїзду робили облаву на підступного хижака, обійшовши село, городи і поля навколо. Але нічого підозрілого не побачили. Невловимка, та й годі. Але підступна і небезпечна, ким би вона не була.

Н. СЕМКІВ, с. Оленівка

Фото В. БРАТАКА

Гусятин