«Культурних» 10 тисяч у надійних руках!

З цього року, за велінням наймогутнішої у державі руки, професійне свято працівники культури і майстри народного мистецтва України святкуватимуть не 23 березня, як раніше, а у третю неділю травня. Чи то за іронією долі, чи то навмисно відзначення збігається із Днем пам’яті жертв політичних репресій (встановленим попереднім Президентом). Так що не розгуляєшся. На Тернопільщині  – області, де пам’ять жертв політичних репресій багато хто шанує на генному рівні, працівників культури привітали напередодні.

Грамоти, квіти, подячні та обнадійливі слова  від обласної влади – традиційний набір у випадках професійного свята. Хіт цьогорічного сезону від голови обласної держадміністрації – теплий заклад культури…

Тернопільщина – край майже унікальний, оскільки четвертий поспіль найдостойнішим вручає обласні премії у сфері культури. Це немало-небагато – 10 тисяч гривень. За словами начальника управління культури обласної держадміністрації Григорія Шергея, деякі державні нагороди значно менші. Традиційно премій десять, тож, навантаження на обласний бюджет у 100 тисяч – чимале. «Відщеплення будь-якої суми від бюджету – однозначно є навантаженням», – каже голова обласної ради Олексій Кайда. «Проте культура, яка тисячоліттями зберігала ідентичність нації, не вимірюється грошовим еквівалентом. Ці люди заслуговують на визнання не тільки на обласному рівні.»

Цього року премій дев’ять. Не зуміли визначитись із найвищою в області нагородою для художників-аматорів – премією імені Ярослави Музики. Усі решта знайшли своїх героїв.

У номінації «Етнографія, музейна справа – імені Володимира Гнатюка» її отримав  Михайло Сохацький, автор наукових досліджень трипільської культури, за створення музейної експозиції в печері «Вертеба» Борщівського району.

Кращих краєзнавців (це премія імені Петра Медведика) виявилось аж троє – це автори історикокраєзнавчого видання  от.Орест Глубіш, Богдан Новосядлий, Надія Шподарунок.

 

 

Леся Романчук – авторка українського «Архіпелагу ГУЛаг» – роману «Лицарі любові і надії» стала володаркою премії у  номінації «Література – імені Богдана Лепкого». Пані Леся зізналася журналістам: «Працюю не для нагород. Вважаю, що премія невипадково вручається напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій, оскільки моя книга – данина пам’яті тим, українцям, які загинули в сибірських таборах, які вижили там, завдяки яким постала українська держава. Ця нагорода не мені, а їм.»

 

 

Кращим серед дитячих письменників став знаний літературознавець, письменник Петро Сорока. Премія імені Іванни Блажкевич йому дісталася за читанку для молодших школярів «Лісова скарбничка».

У номінації «Театральне мистецтво – імені Леся Курбаса» нагороду присудили Володимиру Ячмінському,  творцю сценічного образу Возного у виставі за п’єсою Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Аранжувальник української та зарубіжної музичної класики Богдан Гриб став кращим у номінації  «Музичне мистецтво – імені Соломії Крушельницької».

 

 

У номінації «Публіцистика – імені Ярослава Стецька» нагорода дісталася Ігорю Олещуку, автору книги «Шлях до прозріння». Дякуючи за визнання, Ігор Олещук повідомив, що саме отримав з Америки раритет – бронежилет Ярослава Стецька, яка репрезентують у музеї політв’язнів у День героїв, 23 травня.

 

Приємно, що серед нагороджених наша колега – заслужений журналіст України, головний редактор обласного радіо Людмила Островська. Премію імені Володимира Здоровеги журналістка отримала за цикл радіопрограм «Стосунки», «Акорд», «Поміркуймо разом».

 

Серед художників області кращим став заслужений художник України Ярослав Омелян. Премію імені Михайла Бойчука митець отримав за цикл робіт «Екслібриси пам’яти». «150 книжкових знаків писав не на замовлення, як це роблять зазвичай, а щоб вшанувати пам’ять видатних українців», – сказав Ярослав Омелян.

Аналізувати витвори достойників не беруся. Серед творів є справді гідні! Додам лише, що в «культурних» колах Тернопільщини, у які молодим зась (імена тих, кому до 50-ти, важко навіть уявити у списку) «битва» за нагороди починає розгортатися вже з моменту вручення попередніх. Не треба ходити до ворожки, щоб передбачити:  наступного року премії вручать залишеним цьогоріч збоку номінантам. Механізм їх присудження – окрема тема.

Утім, привітати працівників культури і майстрів народного мистецтва, які сьогодні, підозрюю, таки святкуватимуть, зайвим не буде! Тому усій нашій культурі бажаю, аби вогник, який горить в душі тисяч тих, хто на ентузіазмі творить нам свято, не згасає навіть не «підігрітий» десятьма тисячами!

Адріана Білецька, Погляд