Чимало людей, навіть віруючих, не підозрюють, що відомі з дитинства молитви…
Чимало людей, навіть віруючих, не підозрюють, що відомі з дитинства молитви, до яких ми давно звикли, насправді мають надзвичайно цікаву, багатовікову історію. Знання цієї історії допомагає нам більш осмислено промовляти слова молитви, а значить – наповнює нашу молитву новою силою та змістом. Сьогодні наша розмова буде про «Трисвяте» – молитву, якою, серед інших, розпочинається чимало богослужбових чинів. Спочатку ми поговоримо про її зміст, а потім – про історію появи.
«Трисвятим» називається коротка молитва до Бога, Який є в Тройці Єдиний: «Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний помилуй нас». Її завжди повторюється тричі та супроводжується поясними поклоном. Кріпкий – означає сильний. Безмертний – вічний.
«Трисвятим» названо цю молитву тому, що вона адресована усім особам (іпостасям) Пресвятої Тройці. Святий Боже – говоримо до Бога Отця, Святий Кріпкий – до Ісуса Христа, Який хоч і страждав і був розіп’ятий як людина, як Бог має абсолютну владу у всесвіті. Безсмертним називаємо Святого Духа тому, Він не лише Сам є вічний по природі, як Отець і Син, але й дає всьому творінню життя, а людям – вічне життя. За іншим тлумаченням, «Трисвятим» її називають тому, що слово «святий» читається тричі. На нашу думку таке переконання помилкове, оскільки «трисвяте» завжди читається тричі, відтак, у дійсності за один раз читається дев’ять «святих».
Історія цієї молитви сягає своїм корінням ще часів Cвятих Отців і Вселенських Соборів. Варто зауважити, що існує два варіанти появи та ґенези цієї молитви: відповідно до візантійської (халкидонської) церковної традиції, та древньосхідної нехалкидонської традиції. Святитель Іоан Золотоуст пов’язує час появи молитви з часами свого попередника – святого Прокла, арх.Константинопольського (434—447).
Згідно древнього передання, за двадцять днів до Великодня, під час сильно землетрусу, що стався в Константинополі 438-439 рр., коли народ йшов хресними ходами та звершував молебні від цієї біди, якийсь хлопчик, що був у натовпі, був несподівано піднятий до неба, то почув спів ангелів: «Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний!». Коли хлопчина опустився на землю та розповів про те, що почув, увесь народ разом із патріархом почали співати Трисвяте, додаючи до почутих слів: помилуй нас! Після цього землетрус припинився. На знак вдячності до чудесного врятування, імператриця Пульхерія та її брат імператор Феодосій Молодший видали наказ про використання з того часу Трисвятого під час богослужіння, а згодом Халкидонський собор 451 року урочисто підтвердив це рішення. Так говорить древнє церковне передання.
Інша версія походження молитви сягає ще давніших часів. Монах Іов пояснює, що текст Трисвятого складається з поєднання кількох віршів Святого Писання. «Свят, Свят, Свят Господь Саваоф!» (Іс.6:3) та «Богу кріпкому, живому» (Пс.41:3), де слово «живий» було замінено на більш звучне «безсмерний». Саме ця версія вже до V cт. була введена до богослужіння. Відомий святий літургіст IVX ст. Миколай Кавасила притримується саме цієї думки.
Як би там не було, все ж нам точно відомо, що на першому засіданні IV Вселенського Собору, після скинення Діосокра, отці проспівали Трисвяте, й уже з того часу (пол.V ст.) ця пісня ревно оберігається в Православній Церкві. Особливе, священне походження Трисвятого засвідчують і отці Трулльського Собору своїм 81 правилом.
Співається або читається Трисвяте на богослужінні неодноразово. По-перше, ця молитва є частиною т.зв. «звичайного початку» молитов, з яких починаються більшість молитовних чинів і обрядів Православної Церкви. Трисвяте співається в кінці великого славослів’я, на Літургії оголошених, перед читанням прокімну та Апостола. На відспівуванні померлих, після співу «Вічна пам’ять», коли гріб виноситься з храму чи дому, тощо. Для самогубців, яким не дозволено християнське погребіння, благословляється дорогою на кладовище співати «Трисвяте».
У деякі дні богослужбового року, спів «Святий Боже» заміняється на іншу молитву: «Всі ті, що в Хреста хрестилися, у Христа зодягнулися. Аллилуйя». (Гал.3:27). Це пов’язано з днями, в які в давнину традиційно присвячувалися хрещенню оголошений.
Під час архієрейського богослужіння Літургії «Трисвяте» співається сім із половиною разів. У практиці Вірменської Апостольської Церкви, закінчення «Трисвятого» змінюється в залежності від конкретного свята впродовж року.
Коментарі вимкнені.