Тернопільська мерія скраю та нічого не знає. Підсумок дня від Дзвінки Торохтушки

Сьогодні Міжнародний день прав людини. Декларація така була прийнята в 1948 році в ООН. Ну, це часи такі були, коли ООН ще не набула звички безкінечно стурбовуватись, а приймала актуальні рішення. Там багато чого гарантовано було тою Декларацією. І права, і свободи, і праця, і захист, раптом що…
Ага. То не в нас. В нас все просто: от Феміда, мало того, що в Сірка очі позичила, то ще й ті зав’язала. Та й ну приймати всякі законні рішення і виносити вироки. Апеляційний суд поновив на роботі нашого одіозного і дорогого екс-регіонала ( а, зрештою, він , взагалі, по життю: екс…) Павла Федика. Тепер Павлуньо може спокійно собі працювати директором ТВПУ №4 і покласти у свою біографію ще одну частку екс. Після його “перемог” на фронті, він тепер екс-герой.
А ще йому зарплатню за рік виплатять і моральні збитки компенсують. Круть! От де права людини, правосуддя і, правда в цілому!
Ще з приводу прав і правди. Василь Бесага прокоментував нині скандальні файномістянські забудови. Загалом це звучить так: наша мерія скраю – ми нічого не знаєм, але все законно. І “громадська споруда” по вул. Живова 6 – законна, і , якщо раптом будинок по вул. Миру 4 законно завалиться людям на голови, то ФМ “Нова” законно забезпечить усіх шафами-купе. Дуже зручна річ. В них можна, навіть, жити. Просторі та екологічно чисті. Бо дерев’яні.
А дерев у нас напиляли: ого-го! Я думала, що то вже наші котельні на дрова переходять. З таким завзяттям міські лісоруби знищували столітні дерева. Відсьогодні, щоправда, на цей процес накладено мораторій. Тепер, якщо комусь захочеться деревце спиляти в місті – треба звернутись до заммера по культурі п. Смика. А вже він вирішить: дозволити то робити, чи ні. Навіть, якщо у вас на руках всі папери і бензопила, все-одно – до Смика по дозвіл на смикання легень міста. І нічого тут пересмикувати: відтепер все буде культурно.
І от іще про права. У нас їх реалізація, чомусь, прив’язана до дат. От і нині служителі Феміди вирішили адаптувати суди до потреб людей з інвалідністю. Облаштувати там паркінги, інформаційні центри, пандуси і т.ін. Так і хочеться спитати: а до того це було неактуально? Чи то просто потік людей з інвалідністю в судові інстанції збільшився?
А ось на ринок людські потоки щось не дуже поспішають. Причина проста: ціни зростають в рази, зарплатня – лишається на місці. Гречка уже коштує стільки, наче її везуть з Південної Африки разом з вугіллям. Молоко теж у нас, я так розумію, пташине і надої його зменшуються через те, що де-які пернаті корови відлетіли до вирію на зимівлю.
Але то ніц! Тримаймося! Бо живемо в часи перемін. Ще трохи. Все буде добре!