Тернопільським «свободівцям» не дають спокою гроші у чужих кишенях

Не спиться все коротшими весняними ночами тернопільським свободівцям. А з апетитом проблеми. Не лізе шматок у горло. Відкусити відкусять, а ковтнути – не в силі. Думки гіркі обсіли голови і зіпсували сон та апетит.
І як же тут спати і їсти, якщо голова обласної ради зарплатню отримує. І якби ж то тільки голова ради, так ще й адміністрації – також. І ділять свободівці ті гроші і так, і сяк на мінімальні пенсії. І псується від того у них настрій ще більше.
І спогади тоді приходять про часи славні і не такі вже й далекі. Ось коли облраду очолював свободівець Кайда, тоді все по-іншому було. І зарплатнею його ніхто не переймався, і з пенсіями не порівнював. Хоча він тоді отримував стільки ж, скільки і нинішній у кишеню кладе. А коли Сиротюк, також свободівець, обласну адміністрацію очолив, не запитували у нього однопартійці чи на життя йому вистачає. Бо якось не прийнято у них в своїх кишенях ревізію робити. Для цього чужі існують.
Та що там у минуле заглядати. Є он у нас війт міський, з тієї ж партії. Це ж прямо приклад для наслідування з його мізерною зарплатою. А міг же чолов’яга собі надбавки всілякі встановити. Міг. І встановив, бо рука свободівця ніколи не здригнеться. І тяжко ж йому тепер живеться з такою-то зарплатнею. Але він не нарікає, вип’є після роботи молока, яке за шкідливість отримує і йде вагони розвантажувати, щоб якось кінці з кінцями звести.
Ось з кого варто брати приклад. А не висувати претензії щодо мізерності пенсій людям, які до встановлення цих пенсій жодного стосунку не мають. Воно можна було б і до Києва під кабмін з’їздити, прапорцями там порозмахувати. Але для чого? Піаритися на місці легше і простіше.
Андрій БЕРЕЗОВЧУК