Все, що влада робить, виглядає змовою, а війська на нашому кордоні – картинка для Заходу

Моя думка така. Чим далі вся ця ситуація розвивається, тим більше вона схожа на блеф і на майстерний сценарій, який веде до утримання кацапами другої за розміром території під своїм контролем. Ми – ляльки. І всі тенюхи, парубії, ковалі – теж ляльки. Не здивуюся, якщо ляльками є й яценюк з аваковим. Ляльководи – путін зі своїми кагебістами з одного боку; юля, турчінов з посередником ведмедчуком з іншого. Крим – розмінна монета.

Все, що вони роблять, виглядає змовою, а війська на нашому кордоні – картинка для Заходу й одночасно стримувальний фактор для українських революціонерів. Поки юля і її бандити нарощують м’язи і відновлюють владну вертикаль, елєкторат мусить знаходитися в страху й вимагати не люстрації та змін у країні, а готуватися до війни з зовнішнім ворогом.

Напруга ця, як мені здається, повинна досягти такої межі, щоб втрата Криму, федералізація, друга державна мова і відміна виборів здавалася нам благом. Якщо відверто, я вже не вірю у війну з кацапами. Війна давно програна і без єдиного пострілу в їхній бік. Війна програна після зустрічі юлі з януковичем в качанівській колонії. Після того почався сценарій. В якому ми – маріонєтки.

Наш єдиний шанс в тому, що вибори відбудуться і юля буде в дупі.

Іван Вербицький

Коментарі вимкнені.