“Батьківщина” на Тернопільщині хоче повернути втрачене

Нічого неймовірного не сталося: на виборах до Верховної Ради жителі Тернопілля надали перевагу опозиційним політичним силам. ВО «Батьківщина» здобула переконливу перемогу — 39% голосів. Дещо менша, але все-таки відчутна підтримка у «Свободи» — 31,2%. Та очікувати, що скоро вщухнуть переможні фанфари, могли лише наївні люди. Одержимі успіхом «червоні сердечка» оголосили кампанію за переобрання обласної ради. 

Обраний на позачергових виборах у березні 2009 року регіональний парламент, згідно з рішенням Конституційного суду від 4 червня 2009 року, повинен працювати повний п’ятирічний термін. Однак переможець виборів у краї не бажає, щоб нинішній склад облради існував іще понад рік… «Свобода» теж періодично заявляє, що не боїться позачергових виборів до облради. І якщо вони відбудуться, то сподівається отримати не менше депутатських мандатів, ніж має їх зараз (50).

Авжеж, нинішні партійні кольори облради аж ніяк не відображають новітнього волевиявлення виборців. Хай грубі порушення — підкуп виборців грішми, масове вкидання в урни бюлетенів членами дільничних комісій під час позачергових виборів до облради у березні 2009 року — залишаться на совісті окремих політичних штабів. Проаналізуємо результати. Понад три роки тому «Єдиний центр» отримав 14,2% голосів, Партія регіонів — майже 10, УНП — 8, НСНУ — 5,5%, подолав тривідсотковий поріг Блок Литвина. Сьогодні підтримка в області цілої низки розкручених політичних сил — принципово інша. На виборах до Верховної Ради Партію регіонів підтримали лише 6,4% виборців, «Нашу Україну», куди ввійшла УНП, — аж… 3,56%, а «Єдиний центр» і Народна партія навіть не сформували власних виборчих списків.

Якщо ж дочасні вибори до облради таки призначать, то вони відбуватимуться за чинним законодавством — тобто за змішаною, партійно-мажоритарною, системою. Однак ця новація не лякає місцевих лідерів «Батьківщини», які затямили: вирішальну роль у недавньому голосуванні за депутатів-мажоритарників відіграли не особисті риси кандидатів, а популярні в краї партійні бренди. Цей чинник, а також відсутність корупційних скандалів, незаблокована робота облради забезпечили блискучу перемогу її голові — керівникові обласної організації «Свободи» Олексію Кайді в 163-му мажоритарному окрузі (Тернопіль). В інших чотирьох округах області зі значним відривом від ставлеників влади вибори виграли кандидати від «Батьківщини» або «Свободи». А саме — свободівець Михайло Головко (округ 164, Збараж) і троє висуванців «Батьківщини»: Володимир Бойко (округ 165, Зборів), Михайло Апостол (округ 166, Теребовля) та Іван Стойко (округ 167, Чортків).

Хто б сумнівався, що перевибори обласної ради політичному лідерові краю — «Батьківщині» — ой як вигідні. Голова обласної організації партії — народний депутат Василь Деревляний не приховує перед журналістами, що ця політична сила бажає повернути собі позиції, втрачені 2009 року. За результатами тодішніх дочасних виборів (при низькій явці та букеті фальсифікацій) «Батьківщина» отримала в облраді лише 12 мандатів, від яких гонорово відмовилася. Але мало повернути втрачене, потрібно отримати компенсацію за поразку. А найкраще це зробити тоді, коли партія в зеніті місцевої популярності.

«Батьківщина» потирає руки — адже нинішня обласна рада далеко не повноцінна, бо працює в неповному складі. Уже два роки обласна виборча комісія, неформально підконтрольна облдержадміністрації, не може зібратися й ухвалити рішення про заміщення 16 депутатів (13 — від ВО «Свобода» та трьох, не пов’язаних із чинною виконавчою владою, представників «Єдиного центру»), які стали депутатами інших місцевих рад за результатами виборів
31 жовтня 2010 року. А доукомплектування складу облради змінило б конфігурацію більшості, у багатьох випадках не на користь виконавчої влади.

Бездіяльність обласної виборчої комісії торік визнав Тернопільський окружний адмінсуд. Наслідків — жодних. На засіданні ЦВК двічі бракувало голосів, щоб ухвалити рішення про заміщення тернопільських обласних обранців та достроково припинити повноваження всього складу обласної виборчої комісії (див. статтю «Гарбуз для переможця» в «ДТ.Україна» за 25 листопада 2011 року, №43). П’ятеро депутатів-свободівців, які не можуть стати до виконання своїх повноважень, зверталися до Окружного адмінсуду Києва, вимагаючи визнати бездіяльність ЦВК та зобов’язати її ухвалити відповідні рішення. У квітні цього року суд позову не задовольнив. Підстави? Це право ЦВК, а не обов’язок виносити такі рішення, і ніхто не може зобов’язати її вчиняти такі дії. Київський апеляційний адмінсуд залишив у силі постанову суду першої інстанції.

У розмові зі мною голова облради Олексій Кайда, який виграв вибори в мажоритарному окрузі і невдовзі стане народним депутатом, переконує: «ВО „Свобода“ діятиме у правовому полі. Ми матимемо велику фракцію у Верховній раді, яка зможе впливати на ЦВК, щоб змусити її або змінити склад обласної виборчої комісії, або самостійно ухвалити рішення про заміщення депутатів Тернопільської облради. Коли ж ці обранці почнуть працювати, то „Свобода“, як найбільша фракція, запропонує зі своїх лав кандидатуру на голову облради…Це — цілком законний шлях. А перевибори облради — відповідальне рішення, яке матиме наслідки не тільки в області, а й у масштабах України. І якщо певна політична сила бажає цього, то мала б узгоджувати свої дії з партнерами, а не сама чинити те, що задумала…».

Дочасні вибори представницького органу області «Свободі», м’яко кажучи, не зовсім вигідні. По-перше, доведеться поділити керівні посади з іншим політичним важковаговиком в області — «Батьківщиною». Якщо «Батьківщина» та «Фронт змін» підуть на вибори двома колонами, то результат виборів стане ще більш непрогнозованим. Саме тому обласний лідер «Свободи» не надто охоче говорить про найгірший розвиток подій, але й не виключає його. Коли ж не вдасться провести заміщення депутатів облради, не залишається інших варіантів, як 37 депутатам-свободівцям скласти повноваження, а відтак обнулити виборчий список «Свободи» до облради. Регіональний парламент стане тоді неправочинним, і Верховна рада буде змушена призначити позачергові вибори.

Та очевидно єдине: якщо ж позачергові вибори до облради таки відбудуться, то «Батьківщина» і «Свобода» постараються будь-що зібрати дві третини голосів, щоб висловити недовіру своєму спільному і давньому опонентові — голові облдержадміністрації Валентину Хоптяну. Ото вже пригадають йому хронічні відмови особисто звітувати про виконання обласного бюджету та програм соціально-економічного та культурного розвитку за 2010-й та 2011 роки, чого від губернатора вимагає Закон «Про місцеві державні адміністрації» (ст.34), відсутність у сесійній залі під час розгляду найважливіших для області питань тощо. Тоді президент, згідно з Конституцією (ст.118), буде зобов’язаний звільнити з посади голову облдержадміністрації. А новий губернатор засвоїть урок: із представницькою владою потрібно рахуватися. Хоч би якою опозиційною вона видавалася.

Роман Якель, «Дзеркало тижня. Україна»