“Донбас – це Україна, але влада вже поділила нас”, – Євгеній Мельник зі Слов’янська

«Погляд» розпочинає проект «Неподільна Україна» в якому розповідатиме історії мешканців Сходу та Півдня. Спілкуючись таким чином, будемо намагатися зрозуміти один одного та зміцнити цілісність рідної України. Запрошуємо читачів долучатися до створення проекту «Неподільна Україна». Ви можете ставити запитання, відповіді на які хотіли б отримати від мешканців Сходу та Півдня. Спробуємо разом знайти відповіді. Запитання можна надсилати на нашу електронну скриньку info@poglyad.te.ua , або залишати у коментарах до статей.

Сьогодні знайомтесь з Євгенієм Мельником зі Словянська, який говорить російською, вважає Донбас Україною, а  на «референдум» ходив, бо хоче спокою.

За словами Євгенія все почалось з захоплення відділення міліції. Нагадаємо, 12 квітня проросійські активісти (ополченці) у місті захопили відділення міліції, а потім міськраду і будівля СБУ.

А в ополчення входить половина місцевих жителів та з інших областей України, – каже він.

Також Євгеній розповідає, що українські військові перші почали стрілянину. Про це йому розповів знайомий з ополчення.  А зброя у них тільки та, яку вони забрали у відділку, запевняє чоловік.

На запитання чи є загиблі з мирного населення, Євгеній відповів:

«Я не считаю сколько погибло. После каждого тяжёлого боя от 1го до 10ти». Але серед його знайомих вбитих не має.

«Слава Богу, знакомые живы-здоровы. Но я видел как скорые везли груды трупов. И ополченцев, и просто людей»
Спочатку люди стояли за референдум, каже Євгеній.

«Стояли за референдум, а теперь фиг его знает, а может как республику. Я хочу чтоб всё прекратилось».

Також Євгеній голосував за федералізацію.

«Потому что надоела эта бойня, а что даст увидим, я по принципу, что то было нужно сделать, трудится не покладая рук».

А врегулювати конфлікт можна тільки тоді, коли відведуть військових та всіх обеззброїти.

«Для этого есть власти, которые должны были приехать и как то решать вопрос с ополченцами. А не сидеть в Белом доме и принимать законы по вступлению ЕС. Ибо тут скоро концов не свяжешь, тут скоро Въетнам станет детской забавой.
По мне, вот это правительство давно уже Украину распределило, кто куда пойдёт, потому что в новостях одно показывают, тут всем городом ржём, по российским более менее правду, но то же со своими приколами. Иностранные СМИ вооще, извиняюсь за выражение, охренели, ну как то общался с переводчиком японского журналиста, говорит что более менее правду пишет».

На питання, чому при Януковичу на Сході було тихо, Євгеній відповів, що вони всі працювали.

«Я вообще до Майдана на работе зависал, ну скажем так, я спал по три часа. И многие работают не покладая рук. А с марта  теперь я хожу на работу пару раз в неделю. Раньше все шло на Россию 90%,  а теперь???? У меня же город керамику выпускает, оно всё шло на Китай и Россию».

– А яке у Вас відношення до теперішньої тимчасової влади?

-Сволочи, армию на народ пустили. Представье себе что около вашего города БТР-ы и танки. Какое будет отношение?

– Чи чути у Вашому місті українську мову. Якщо так, то у якій пропорції по відношенню до російської?

– В крупных городах редко, а в селах чаще. Но язык для меня лично не проблема.
– Донбас – це Україна чи росія?

– Украина.

– Кажуть, що Схід лякають бандерівцями. Чи вірите Ви в них? Таке ж питання по Правому Сектору.

– Да это так, так же как и Западную Украину пугают бандитами с Восточной Украины. Я не верю этим слухам, везде есть свои уроды. Местные говорят, что кроме войск Украины еще есть какие-то формирования без формы – не наши, а откуда они без понятия.
– Які люди, на Вашу думку, живуть на Заході України? Чим Захід відрізняється від Сходу?

– Обычные люди, как и мы.

– Якщо буде можливість спокійно поїхати у Тернополі, чи приїдете у гості?

– Да, я хочу объездить всю нашу страну по всем нашим заповедникам и историческим памятникам.