Понад 2 тисячами захисних екранів обличчя медиків Тернопільщині зумів забезпечити один волонтер

Хто, як не ми, коли, якщо не зараз? Саме цим гаслом, беручи приклад і надихаючись нашими військовими, я з командою однодумців керувалися, коли 5 років займалися військовим волонтерством на базі Логістичний центр допомоги бійцям АТО м. Тернопіль. Так і зараз. Знову не міг сидіти без діла, коли в країні оголосили карантин, вживаючи усі заходи безпеки та боротьби з найвідомішим вірусом людства COVID-19.

Випадково натрапивши в інтернеті на прототип засобу індивідиального захисту для мемдиків – бааторазового захисного екрану обличчя – я подумав, що можу і організую таке ж виробництво у своєму місті Тернополі. Проконсультувавшись з лікарями та заручившись допомогою соціально відповідального бізнесу, станом на 6 квітня 2020р. налагодив, спроектував, виготовив та передав в медичні заклади першу партію (300 шт.) багаторазових захисних екранів обличчя. І почалося …

Станом на сьогодні виготовлено, зібрано, передано в медичні установи м. Тернополя та райони Тернопільської області, а також в інші міста України, де працюють тернополяни, – 2 030 шт. багаторазових захисних екранів обличчя. На початку заявок від медиків було стільки, що телефон розряджався до обіду. Вивести толк у назвах всіх мед. установ теж було непросто але за кілька днів стало легше. Почав систематизувати роботу, структурувати, розуміти, налагодив виробництво на двох різних підприємствах, підключилось чотири команди для збору екранів. Звичайно, завдань було значно більше, але не все так сталося, як хотілось. Працювали як могли, всі старалися, усі працювали БЕЗКОШТОВНО, виключно на волонтерських засадах. Найголовніше наше спільне завдання було – вберегти здоров’я і життя медиків, над чим і працював з командою однодумців увесь час карантину.

Станом на сьогодні я закінчив виробництво. Час повертатись до основної роботи і заробляти кошти для сім’ї. Чи все задумане реалізовано? Мабуть, ні. Можна було більше, але я з однодумцями робили все, що в наших силах і навіть більше. Вимучені і задоволені результатом своєї роботи. Маленька ідея перетворилася у півторамісячний успішний проект, роботу котрого можна побачити зараз майже у всіх медичних закладах міста, області, України.
– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – –
Найголовніше. ДОРОГІ МЕДИКИ – низький Вам уклін. Ви прийняли несподіваний удар гідно, ви не панікували, не порозбігалися, не поховалися, а як воїни стали попереду нас. Стали з тим що мали на захист людських життів. Чесне слово, мені було значно спокійніше перебувати серед вас ніж сидіти перед екраном телевізора передивляючись чергові випуски новин. Серед вас я не бачив жодної паніки, розпачу чи зневіри. Ви просто робили свою роботу. Думаю, це має бути прикладом для усіх нас, вміти просто робити свою роботу, робити добре і чесно. Ми цінуємо Вашу працю, ми цінуємо Вас. ВЕЛИЧЕЗНЕ ВАМ ДЯКУЄМО!
– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – –
Не можу оминути в дописі свій зал поваги, людяності, честі та відповідальності. Одне діло налагоджувати проектування, порізку, транспортування, збірку, фасування, опрацювання заявок, розвозки та відправки, опрацювання звітів за проведену роботу; інше діло шукати на це все кошти!!! І коли на перше звернення чуєш: «прошу, беріть, дякують, тільки не зупиняйтесь» це розчулює і надихає на подальший рух вперед. Відповідальність бізнесу та людей, котрі розуміють усю серйозність ситуації – це дуже круто! ВЕЛИКЕ ВАМ ДЯКУЮ – ЛЮДИ !

Олег Мельник, Olesya Krasnovska Торговельна мережа «АРС-Кераміка» ARS.UA та Andriy Nezdropa виробник гіпсового декору Gipster, Ярослав Джоджик, Volodymyr Gomivka, володимир гульовський корпорації Опілля, Сергій Лупійчук, Богдан Яремко, Volodymyr Habruskyy, Максим Черкашин, Галина Панчук, Viktor Matsykur, Андрій Ткачук, Мар’ян Когут (Marian Kohut), Анжеліка Грицик (Angelika Hrytsyk) Вероніка Дякович, Ольга Коваленко, Андрій Копачівський, Руслан Пеняга, Ihor Bidovanets, Иван Селедець, Світлана Гуменна, Ксенія Качурівська, Деревенських Валентина, Сулима Оксана, Ткач Іванна, Танчій Леся, Музика Неля та усі хто передавав кошти не представляючись !

Згадую усіх волонтерів, котрі допомагали, контролювали, вирізали, виготовляли, збирали, відвозили, пересилали, передавали захисні екрани: Наталя Хамуляк Григлевич, Оксана Смарж та Оля Пелех.Ольга Табачак, Петро Заставецький, Yulya Mamchak, Володимир Ярема, Світлана Безділь (Grigorenko Svitlana) з Ira Vanat, Кноль Анатолій з Христина Феціца, Тарас Паляниця, Любов Вовк, Mariya Ishchenko, Tetiana Pysklyvets, Gresa Igor, Kateryna Fedorovych-Sambor, Микола Сивирин.

Також дякую усім засобам масової інформації, групам та сторінкам у соціальних мережах міста Тернополя, Тернопільської області та представникам загальноукраїнських засобів масової інформації за висвітлення інформації, адже саме у такий спосіб медики (особливо в районах) дізнавались про цю ініціативу та активно записувалися на одержання партій елементів захисту.

Назар Хамуляк, волонтер із Тернополя