Що за зозулі консультують Мінфін?

Пам`ятаєте народну забаву пасторальну : кує зозуля, а ви її питаєте : “Зозуля, зозуля! А скільки мені років жити?” І вона починає : “Ку-ку, ку-ку…”
Я цю птаху нічого не питаюсь. Не довіряю. По-перше : з неї такий же математик, як і мати-героїня, по-друге : підозрюю, шо вона таємний агент нашого Мінфіну. Або підробляє в них консультантом з питань демографії. Бо, як вона кукує – так Мінфін рахує.І на такому прорахованому рівні ми всі і живемо.
От днями наш Фінфін розродився пропозиціями до бюджету 2016. На рахунок соціальної сфери. Зозулясті, скажу вам, пропозиції.
Не платити пенсії працюючим пенсіонерам і відмінити виплати допомоги при народженні дитини. Файно, нє?
І от спитайте, хто консультує Мінфін? Що, не зозуля? Вона. Бо тільки зозулі байдуже родяться в когось діти, чи не родяться. Вона своїх-то в чужі гнізда підкидає.
Взагалі, скажу вам, в пташиному царстві є така добра традиція : птахи, коли бачать зозулю, збираються в різноперу групу і масово її товчуть зі всіх видів дзьобів.
А ми зозульок обираємо у владну вертикаль. А потім довго плачемось, чого та вертикаль так боляче по нас лупить. Але старанно вигодовуємо і забезпечуємо зозулястих пташенят.
Картина маслом, ікрою і плодами фейхоа на полотні Дольче і Ґаббана.
І, поки ми тяжко працюємо на прожитковий мінімум, зозулята ростуть по системі “Повна чаша”, а сама мати-героїня піариться на соціальних проектах. Нарікає на тяжкий материнський хрест, важку відповідальність за майбутнє і пильнує, де би то що урвати з недокраденого-недопиляного-недодерибаненого у наших дітей.
Зозульчині ж в цей час потроху вилітають із рідного гнізда, добряче перед тим його загадивши і летять пізнавати світ.
Поки ми, зі шкури вилазимо, щоб прогодувати своїх пташеняток, ці кукушата красиво живуть за наш кошт. Красиво жити ж не заборониш? От і куковать їм на все.
А мама-зозуля, от в цьому періоді , чомусь різко починає за них дбати. Материнський інстинкт просинається в неї. Пташатам треба на бугатті-мазератті-прогулятті? Так зозуля ж при Мінфіні! Нема в бюджеті? Інші птиці-ібіси розтаскали? Нічого. Можна бюджет скоротити. Акурат на соціальну складову. А що?
Ми ж то придумаєм, як наших діток ростити. А зозуля нікудою. Звикла ж на чужому горбу в раю. Пам`ять в неї така генетична. От тому і не дадуть жінкам виплат на дітей. Бо зозулятам треба. І треба багато. Бо зозулята – то вам не хлопчики-горобчики. Воно в ріст, як голуб миру. Рeace Dove називається. Туди скільки не пхай – все мало. Тому й закони такі приймають. Для рівноваги соціальної.
Ото не дасть держава допомоги кільком тисячам горобчиків – сотня Рeace Dove виживає, як мажорний вид. А горобчиків потім в ООН занесуть в Червону Книгу, а негри і пакистанці, котрі на той час житимуть в Україні, довго судитимуться з ООН, заперечуючи існування українців не лише в Північному Причорномор`ї, а й на Поділлі, Волині і в Галичині…